Справа №22ц-990 2007 р.                           Головуючий у 1 інстанції Войнаренко Л.Ф.

Категорія 5                                                           Доповідач Антоненко B.I.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Антоненко В.І., суддів: Поліщука М.А, Мережко М.В., при секретарі Козак І.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Вишгородська міська рада, про виселення та зобов"язання не чинити перешкод у користуванні жилим приміщенням.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення порядку користування жилими приміщеннями та виселення.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він з неповнолітнім сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження проживає у двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1. У цій же квартирі зареєстровані його батько ОСОБА_7 та брат ОСОБА_6 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Спірна квартира складається з двох ізольованих жилих кімнат розміром 10,7 і 18,4 кв.м та підсобних приміщень і знаходиться на балансі Вишгородської ЖЕК РБП. Відповідач ОСОБА_6 без його згоди вселив у квартиру свою дружину ОСОБА_4 Уточнивши позовні вимоги у ході розгляду справи, позивач просив виділити йому з неповнолітнім сином у користування жилу кімнату розміром 10,7 кв.м, жилу кімнату розміром 18,4 кв.м виділити у користування відповідачам на сім"ю з трьох осіб. Підсобні приміщення: кухню, ванну, туалет, коридор та інше, залишити у загальному користуванні сторін. Зобов"язати виконавчий комітет Вишгородської міської ради укласти з ним окремий договір найму на кімнату розміром 10,7 кв.м, а також виселити із квартири ОСОБА_4

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Вишгородського районного суду від 22 січня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 з неповнолітнім сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження проживає у двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1. У цій же квартирі зареєстровані його батько ОСОБА_7 та брат ОСОБА_6 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Спірна квартира складається з двох ізольованих жилих кімнат розміром 10,7 і 18,4 кв.м та підсобних приміщень і знаходиться на балансі Вишгородської ЖЕК РБП. Договір найму укладений з ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_6 без згоди позивача вселив у квартиру свою дружину ОСОБА_4

Відповідно до положень п.5 ч.І ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений шляхом ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зміну умов договору найму жилого приміщення на підставі ст. 104 ЖК України. Проте, судом першої інстанції зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 не розглянуті і рішення щодо них не ухвалено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про виселення із спірної квартири ОСОБА_4, суд виходив з того, що ОСОБА_4 зареєстрована у будинку АДРЕСА_2, де їй на праві власності належить 61/300 частка будинку, і у спірній квартирі вона не проживає.

При цьому судом у порушення положень ч. 4 ст. 338 ЦПК України не враховані висновки і мотиви суду касаційної інстанції, викладені в ухвалі Верховного Суду України від 29 березня 2006 року, щодо необхідності встановлення, чи відповідало вселення ОСОБА_4 у спірну квартиру вимогам ст. 65 ЖК України, на яких умовах вона вселилась і проживає у спірному жилому приміщенні, не враховані вимоги ст. 98 ЖК України, а висновок суду про непроживання ОСОБА_4 у спірній квартирі у 2005 - 2007 роках не грунтується на доказах та спростовується її поясненнями у судовому засіданні апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш повно з"ясувати обствини справи, права та обов'язки сторін, уточнити позовні вимоги та їх правові підстави, перевірити обгрунтованість доводів та заперечень сторін, витребувати необхідні документи, зібраним доказам дати належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст.305, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного   суду від 22 січня   2007 року    скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.