Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-12518 2010 р. Головуючий у 1 інстанції - Квітка О.М.
Категорія – 46 Доповідач – Кодрул М.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Кіселика С.А.
суддів - Кодрула М.А., Суржика М.М.
при секретарі - Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа відділ РАЦС Знам?янського місьрайонного управління юстиції, про оспорювання батьківства та виключення запису як батька з актового запису про народження дитини, скасування аліментних зобов?язань,-
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа відділ РАЦС Знам?янського місьрайонного управління юстиції та з урахуванням змін підстави позовних вимог просив постановити рішення, яким встановити факт того, що він не є батьком неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати в актовому записі 3159 від 18 травня 1992 року, складеному відділом РАЦС Знам?янського міськвиконкому, відомості про нього в графі «батько», зняти з нього аліментні зобов?зання по утриманню неповнолітнього ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після розірвання шлюбу з відповідачкою, приблизно рік тому йому стало відомо, що він не є батьком дитини, яка народилася у ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ще до реєстрації щлюбу.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та винести нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що після зміни підстави позовних вимог він просив вирішити справу відповідно до норм Кодексу про шлюб та сім?ю, але суд послався на норми Сімейного кодексу України, що є порушенням норм матеріального права. Крім того суд помилково дійшов висновку про те, що йому на час реєстрації дитини було відомо, що він не є батьком цієї дитини.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.
2.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог відповідно до ч.5 ст. 136 СК України, суд першої інстанції виходив з встановленого, що ще до реєстрації шлюбу з позивачем 31 липня 1992 року, відповідачка ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину, батьком якої був інший чоловік, про що позивачу було відомо. Але у позивача був намір створити з відповідачкою сім?ю, тому він погодився дати дитині своє прізвище та по батькові.
Такий висновок суду є обґрунтованим та відповідає нормам матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи і зокрема з копії свідоцтва про народження виданого 22 травня 1992 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився ОСОБА_1, матір?ю якого записана ОСОБА_3, а батьком ОСОБА_1
З копії запису акта про встановлення батьківства № 10 від 18 травня 1992 року вбачається, що відомості про матір та батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 внесені на підставі спільної заяви ОСОБА_3 і ОСОБА_1
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб 31 липня 1992 року, дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3.
Після реєстрації шлюбу подружжя мешкало однією сім’єю та підтримувало шлюбні стосунки, виховувало дитину.
Заперечуючи проти позову відповідачка пояснила, що повідомила позивача про те, що народжена нею ІНФОРМАЦІЯ_1 року дитина не його, батьком дитини є інший чоловік, проте ОСОБА_1 самостійно подав заяву про визнання його батьком.
В первинній позовній заяві ОСОБА_1 теж вказував на те, що йому було відомо зі слів ОСОБА_3, що він не є батьком цієї дитини. Тобто батьком цього хлопчика названого ОСОБА_4, він не був, але так як у нього був намір створити з ОСОБА_3 сім?ю, то він погодився дати дитині своє прізвище та по батькові.
В своїх поясненнях в апеляційному суді ОСОБА_1 підтвердив, що йому було відомо ще зразу після народження дитини, що він не є його батьком.
Згідно ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.
Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки суперечать фактично встановленим обставинам.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
3.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий-суддя:
Судді :