Справа 2-237/10

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

            І М Е Н Е М                           У К Р А Ї Н И

30  листопада 2010 року                 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :

                                                                Головуючого - Сливка Л. М.

                                                                за участі секретарів - Заплітного Б. З., Шевченко М. М.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції   Тернопільської області, ОСОБА_2,ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Форт",      ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Чаплій В. В., про  визнання недійсними звіту про незалежну оцінку житлового приміщення   ,    протоколу про проведення прилюдних торгів,  акту про проведені  прилюдні торги та свідоцтва про придбання нерухомого  майна  з прилюдних торгів ,

                                                       В С Т А Н О В И В:

                  Позивачка  ОСОБА_1 у липні 2009 пред"явила до суду  позов ,який у подальшому уточнила,  до Відділу Державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції   Тернопільської області, ОСОБА_2,ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Форт",  ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Чаплій В. В.,  про визнання недійсними: звіту №4 про незалежну оцінку житлової будівлі двоповерхового будинку за адресою АДРЕСА_1, проведеного станом на 29 лютого 2008 року; протоколу № 29/8-18-1 про проведення прилюдних торгів з реалізації майна, яке належить ОСОБА_1, від 30 грудня 2008 року, затвердженого директором Тернопільської філії ТОВ " ФОРТ"; акту про проведені прилюдні торги, складеного 08   січня 2009 року головним державним виконавцем відділу ДВС Заліщицького районного управління юстиції Дубчак М.З., затвердженого начальником відділу ДВС Заліщицького районного управління юстиції;  свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24 січня 2009 року ( ВМВ № НОМЕР_1), виданого приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу Чаплій В.В. № 5, покликаючись на те,     що оскаржувані нею звіт  про незалежну оцінку житлового приміщення   ,   протокол  про проведення прилюдних торгів,  акт про проведені  прилюдні торги та свідоцтво про придбання нерухомого  майна  з прилюдних торгів суперечать вимогам  закону , оскільки, при  складанні звіту про оцінку майна експертом для порівняльного дослідження були  використані ціни за нерухомого    майна,яке знаходиться не в м. Заліщики,  а у інших регіонах Тернопільської області. Звіт  № 14 про незалежну і оцінку житлової будівлі, є незаконним через    істотні порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1891 від 10 грудня 2003 року "Про затвердження методики оцінки майна", допущені при виконанні оцінки та при проведені виконавчих дій по реалізації арештованого майна - початкова вартість нерухомого майна при проведенні повторних прилюдних торгів була визначена на підставі звіту про незалежну оцінку, який втратив свою чинність, так як прилюдні торги відбулись аж через 10   місяців від дати оцінки майна. Також, її(позивачку)  не було сповіщено про проведення переоцінки майна, копії акту про проведення переоцінки  майна їй у встановленому порядку не було направлено. Проведені прилюдні торги також проведені  всупереч вимогам закону, оскільки, на момент їх проведення не існувало  такого нерухомого майна як незавершений будівництвом житловий будинок у АДРЕСА_1, готовністю 95%,  ціна ,за яку було продано будинок запропонована лише одним покупцем відповідачем ОСОБА_4, і явно не відповідає реальній (ринковій) вартості будинку.

    У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги та уточнення до них підтримали та просять задоволити у повному обсязі, зсилаючись на обставини ,що викладені у позовній заяві та уточненнях до неї, пояснивши,що відповідачми суттєво порушені вимоги Закону України У "Про виконавче провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій , постанови Кабміну України від 10 грудня 2003 року "Про  затвердження методики оцінки майна", Тимчасового положення  про порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна.

    Представник відповідача -  Відділу Державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції   Тернопільської області у судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі , пояснивши, що будь-яких порушень під час зведеного виконавчого провадження  на виконання рішень Заліщицького районного суду Тернопільської області по справі № 2-653 від 28 грудня 2002 року  та по справі № 2-101 від 11лютого 2005 року на підставі виконавчих листів про стягнення із відповідачки ОСОБА_1 в користь ОСОБА_7 1600 доларів   в національній валюті на день виконання рішення суду та ОСОБА_8 10000 доларів   в національній валюті на день виконання рішення суду, у подальшому реалізації  арештованого майна , органом ДВС допущено не було.  

         Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні  позовних вимог ОСОБА_9 не визнав пояснивши,що складений ним звіт  №4 про незалежну оцінку житлової будівлі двоповерхового будинку за адресою АДРЕСА_1, проведений станом на 29 лютого 2008 року,- відповідає вимогам Законам України "Про виконавче провадження " та  "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Також, постановою головного державного виконавця ВДВС Заліщицького районного управління юстиції від 07 лютого 2008 року він був призначений експертом у виконавчому провадженні  , має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий 15 серпня 2005 року № 4032/05 Фондом держмайна України. Відповідно до вказаної постанови його було  попереджено про відповідальність, у тому числі за дачу завідомо неправдивого висновку. Згідно проведеного ним методом порівняльного дослідження звіту № 14 про оцінку нерухомого майна, проведеної станом на 29 лютого 2008 року, вартість арештованого майна становила 167 946 гривень  без ПДВ (з ПДВ -  201 535 гривень).

    Представник відповідача ОСОБА_4   позовних вимог ОСОБА_1 не визнала та в судовому засіданні  пояснила,що на підставі акту про проведення прилюдних торгів від 08 січня 2009 року приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу Чаплій В.В. на ім'я ОСОБА_4 видане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24 січня 2009 року ( серії ВМВ № НОМЕР_1), за № 56 - будинковолодіння незавершеного будівництвом готовністю 95%, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Право власності на зазначене майно зареєстроване у встановленому порядку, про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29 січня 2009 року.Відповідач ОСОБА_4 є добросовісним набувачем майна, яке він придбав в порядку, встановленому для виконання судових рішень й відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України у особи таке майно не може бути витребувано.Позивачкою ОСОБА_1 не доведено, що під час проведення прилюдних торгів покупець діяв протиправно, а тому ОСОБА_4 не зобов'язаний нести відповідальність за дії інших осіб.  Кошти, сплачені відповідачем ОСОБА_4 за придбане майно, були спрямовані на погашення боргових зобов'язань ОСОБА_1 перед стягувачами у виконавчому провадженні. Законних підстав для витребування їх у останніх немає .У той самий час,  позивачка своєчасно та у встановленому законом порядку не оскаржувала дії чи бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження, не зверталась до суду зі скаргами під час виконання судових рішень за захистом своїх порушених прав чи інтересів, не виконала судові рішення в добровільному порядку, що стало підставою для реалізації належного їй майна на прилюдних торгах.

    Представник відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Форт" та третя особа - приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Чаплій В. В., будучи повідомленими у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду, повторно до суду не з"явилися, не повідомивши про причину повторної неявки, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що  слід ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивачка та її  представник позивача не заперечують проти такого вирішення справи.

            Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив такі факти:

            На виконання рішень Заліщицького районного суду Тернопільської області по справі № 2-653 від 28 грудня 2002 року  та по справі № 2-101 від 11лютого 2005 року були видані виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_7 1600 доларів в національній валюті на день виконання рішення суду та ОСОБА_8 10000 доларів   в національній валюті на день виконання рішення суду.

             Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції Давидюк А.С від 17  березня 2005 року вказані виконавчі документи були об'єднанні у зведене виконавче провадження.

             При примусовому виконанні рішень суду, у зв'язку з виникненням заборгованості у боржника, було вжито заходів щодо виявлення майна ОСОБА_1  Із довідки Заліщицького районного бюро технічної інвентаризації було встановлено, що станом на 19 листопада 2007 року Гулей О. С на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить незавершений будівництвом житловий будинок, готовністю 95% за адресою АДРЕСА_1.

            20 листопада 2007  року за постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції Дубчак М.З. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1  та оголошено заборону на його відчуження.

             Згідно Акту опису й арешту майна від 18 грудня 2007 року, складеного державним виконавцем ВДВС Заліщицького районного управління юстиції описано і накладено арешт на незавершений будівництвом житловий будинок, готовністю 95% за адресою АДРЕСА_1.

             Відповідно до вимог ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" для проведення оцінки арештованого майна був залучений суб'єкт оціночної діяльності -  суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

               Постановою головного державного виконавця ВДВС Заліщицького районного управління юстиції від 07 лютого 2008 року експертом у виконавчому провадженні було призначено ОСОБА_2, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий 15 серпня 2005 року № 4032/05 Фондом держмайна України. Відповідно до вказаної постанови експерт був попереджений про відповідальність, в тому числі за дачу завідомо неправдивого висновку.

              Згідно звіту № 14 про оцінку нерухомого майна, проведеної станом на 29 лютого 2008 року, вартість арештованого майна становила 167 946 гривень  без ПДВ (з ПДВ -  201 535 гривень).

               Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України У "Про виконавче провадження" боржник ОСОБА_1 листом № 720/3 від 15.04.2008 р., направленим на її адресу рекомендованою кореспонденцією, була повідомлена про проведену експертну оцінку та їй роз 'яснено право на оскарження експертного висновку в судовому порядку в 10 денний термін. Однак, позивач у встановлений законом порядку свого права не використала, звіт про оцінку арештованого майна не оскаржила, строк на його оскарження пропустила. її доводи про те, що вона не повідомлялась про оцінку арештованого майна не відповідає дійсності та суперечать матеріалам справи та вимогам закону.

           Згідно ч. 5 п. 5.12.5. Інструкції про проведення виконавчих дій боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем. Жодних вимог, які б передбачали обов'язок державного виконавця перевіряти чи дійсно боржник отримала зазначене повідомлення чи відмовилась від його отримання з будь-яких причин, чинним законодавством не встановлено.

                Що стосується доводів позивача про не чинність звіту про оцінку арештованого майна , вони також; не відповідають вимогам закону , оскільки Законом України "Про виконавче провадження" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженим наказом Міністерства юстиції України №68/5, від 27 жовтня 1999 року, Інструкцією "Про проведення виконавчих дій", затвердженою наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 року, не передбачено та не встановлено терміну дії експертного висновку. Крім того, в самому висновку не зазначено термін його дії.

         Обґрунтовуючи свої вимоги позивач стверджує, що в порушення вимог п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій вона не була повідомлена про проведення переоцінки належного їй майна, але даний пункт Інструкції не містить в собі зазначених позивачем вимог. Однак, як убачається з п. 5.12.2 Інструкції, який регулює порядок продажу майна боржника, за винятком нерухомого майна, неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна. Крім того, твердження ОСОБА_1 про те, що вона не повідомлялась про проведення переоцінки спростовується листом № 1723/04-19 від 27 листопада 2008 року, який направлявся на її адресу рекомендованою кореспонденцією.

             Посилання позивача на відсутність у матеріалах виконавчого провадження акту про відмову боржника від прийняття копії звіту про оцінку майна не заслуговують уваги, так як такий акт складається у разі відмови боржника від прийняття копії звіту при наданні його боржнику під розписку.

               Ствердження позивача про те, що у заявці на реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах від 12 вересня 2008 року  зазначено доручення спеціалізованій організації реалізувати житловий будинок без вказання того, що він не був завершений будівництвом, готовністю 95%, не свідчать про будь-яке порушення законних прав та інтересів ОСОБА_1 Однак, вказані незначні організаційні недоліки ніяким чином не вплинули на правильність проведення прилюдних торгів та їх результати і при цьому ніяким чином не порушили майнових прав позивача.

         Також, позивачка  ОСОБА_1 зазначає, що в порушення п.п. 5 ч. 2 п. 3.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів до заявки на реалізацію арештованого майна не були додані копії рішення про відведення земельної ділянки та дозволу на будівництво. Вимога подання зазначених документів при продажу об'єктів незавершеного будівництва пов'язана з необхідністю підтвердити право власності боржника на дане майно, яке знаходиться в процесі створення та не підлягає обов 'язковій реєстрації права власності на нього.

         У зв 'язку з тим, що будівництво спірного майна було проведене задовго до набрання чинності ЦК (в редакції 2004 року), а також  Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майно та право власності на нього зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 8 серпня 2001 року, тому в якості правовстановлюючого документу, який підтверджував право власності боржника на майно, яке підлягало продажу, було подане саме Свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Окрім  цього,  користування ОСОБА_1 земельною ділянкою 0,06 га за адресою м. Заліщики, вул. Наддністрянська, було підтверджено довідкою, виданою виконкомом Заліщицької міської ради за № 2099 від 2 червня 2008року, яка була додана до заяви на реалізацію арештованого майна. Крім того, суттєве значення має і той факт, що на подані документи були отримані висновки відділу ДВС Заліщицького районного управління юстиції Тернопільської області, Головного управління юстиції Тернопільської області, Державного департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо їх відповідності вимогам Закону України "Про виконавче провадження" з метою реалізації арештованого майна.

           Тому твердження позивачки ОСОБА_1 про зазначені порушення є безпідставними та такими, що жодним чином не порушують її законних майнових прав.

             В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує, що на момент проведення прилюдних торгів такого нерухомого майна, як незавершений будівництвом житловий будинок, готовністю 95 % за адресою АДРЕСА_1 не існувало, оскільки, зазначена будівля була закінчена будівництвом і введена в експлуатацію, що підтверджується актом державної приймальної комісії від 08    грудня 2008 року, затвердженим розпорядженням голови Заліщицької райдержадміністрації № 1124 від 16  грудня 2008 року, а тому і не могло бути проданим.

            Відповідно до п. 5.11. Інструкції про проведення виконавчих дій реалізація арештованого майна здійснюється на підставі документів, що підтверджують право власності боржника на таке майно.

             Появою нової нерухомої речі, право власності на яку відповідно до закону підлягає державній реєстрації, є момент державної реєстрації права власності.

Згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності фізичним особам на новозбудовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення   про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Таким чином, акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є технічним документом, який підтверджує відповідність збудованого об 'єкту встановленим вимогам, а не правовстановлюючим.

        Однак, боржником - ОСОБА_1 не було у встановленому порядку оформлене та зареєстроване право власності на новостворений об'єкт, й тому безпідставно говорити про зміну статусу арештованого майна, яке підлягало реєстрації на прилюдних торгах.

           Крім того, на нерухоме майно, належне позивачу, органом державної виконавчої служби був накладений арешт, а тому ОСОБА_1 не мала права вчиняти будь-яких дій щодо арештованого майна. Дії позивача, що стосується виготовлення нею акту вводу в експлуатацію незавершеного будівництвом житлового будинку є протиправними та не тягнуть за собою настання юридичних наслідків. В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувала, що вона як могла, так і рятувала належне їй майно.

              Також , відповідно до вимог ст. 11-1 ЗУ "Про виконавче провадження" боржник зобов 'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій. Виготовлення акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об 'єкта, належного боржнику, після передачі арештованого майна для продажу на прилюдних торгах та не повідомлення про це державну виконавчу службу може свідчити лише про умисне створення позивачем перешкод вчиненню виконавчих дій та виконанню рішень судів.

               Що стосується позовних вимог про визнання недійсними протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації майн від 30 грудня 2008 року, затвердженого директором Тернопільської філії ТОВ " ФОРТ", акту про проведені прилюдні торги, складеного 08.01.2009 р. головним державним виконавцем відділу ДВС Заліщицького районного управління юстиції Дубчак М.З., затвердженого начальником відділу ДВС Заліщицького районного управління юстиції та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24 січня  2009року, то дані вимоги також: є безпідставними.

         Відповідно до ст. 61 Закону У "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між: Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

         10 жовтня 2008 року у Головному Управлінні юстиції в Тернопільській області відбувся конкурс по проведенню прилюдних торгів, та на конкурсні основі згідно протоколу №179 була визначена спеціалізована організація, що має проводити реалізацію нерухомого майна - ТОВ "ФОРТ". За договором № 29/8-18 від 14 жовтня 2008 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного між: Відділом Державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції та ТОВ " ФОРТ", останньому передано на реалізацію нерухоме майно, належне ОСОБА_1

      Про те, що прилюдні торги з реалізації майна, що належить ОСОБА_1, відбулись 30 грудня 2008 року, свідчить протокол № 29/8-18-1 про проведення прилюдних торгів з реалізації майна, яке належить ОСОБА_1, затверджений директором Тернопільської філії ТОВ "ФОРТ". Відповідно до п. 4.13 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна сі розбіжності і суперечки щодо порядку проведення прилюдних торгів вирішуються під час його проведення ліцитатором за погодженням з уповноваженою особою спеціалізованої організації.   Однак,  під час  проведення прилюдних торгів будь-яких скарг не надходило. Крім того, позивачка не була учасником прилюдних торгів.

              Відповідно до п. 6.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна державний виконавець після повного розрахунку покупця за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. Отже, акт про проведення прилюдних торгів є формальною констатацією факту події, яка відбулась, щодо проведення прилюдних торгів. У зв 'язку з тим, що державній виконавчій службі був наданий протокол про проведення прилюдних торгів та ОСОБА_4, був проведений повний розрахунок за придбане майно, сплачені ним кошти поступили на відповідні рахунки ДВС, що підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах справи, та які були спрямовані на погашення заборгованості перед стягувачами, тому будь яких порушень норм чинного законодавства державна виконавча служба не вбачає.

            В судовому засіданні відповідачами по справі доведено, що на підставі проведених прилюдних торгів відповідно до чинного законодавства про реалізацію майна ОСОБА_1, спірний об'єкт нерухомості був проданий відповідачу ОСОБА_4 у порядку, встановленому для виконання судових рішень з оформленням свідоцтва про право власності на даний об'єкт в нотаріальному порядку та з проведенням його державної реєстрації, а тому законних підстав визнавати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24 січня 2009року, немає.

               Таким чином, реалізація арештованого майна, належного ОСОБА_1, була проведена  з дотриманням вимог ст.ст. 61,66 Закону України " Про виконавче провадження" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Крім того, ОСОБА_1 , знаючи про те, що відповідно рішень місцевого суду та інших виконавчих документів вона повинна відшкодувати борги, упродовж тривалого часу самостійно вказаний борг не відшкодувала, ніяких дій для цього не вчиняла, що стало підставоюдля головного державного виконавця відділу ДВС Заліщицького районного управління юстиції відповідно до чинного законодавства провести примусове виконання виконавчих документів у порядку передбаченому для виконання судових рішень, шляхом проведення прилюдних торгів та повернення стягувачам  частини боргу

           Крім того, Законом України "Про виконавче провадження" визначає умови та порядок виконання, зокрема, рішень судів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Відповідно до ст. 11 даного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник, які мають відповідні права за цим Законом, зокрема оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження.

           Згідно з розділом VII ЦПК України та главою 10 Закону України  "Про виконавче провадження боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушені їхні права чи свободи.

                 У разі обґрунтованості скарги суд своєю ухвалою зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

                    Таким чином, позивачка, як боржник, саме у такий спосіб мала можливість скористатись своїми правами у виконавчому провадженні, проте своїх обов'язків щодо погашення боргів за судовими рішеннями не виконала, що обумовило проведення публічних торгів, своїми правами в процесі виконання судових рішень № 2-653 від 28  грудня 2002 року і № 2-101 від 11 лютого 2005 року за зведеним 17 березня 2005 року виконавчим провадженням не скористалась, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи її служби в передбаченому законом порядку не оскаржувала.

                 Також, є безпідставними та не відповідають вимогам закону ствердження позивачки ОСОБА_1  про те   звіту № 14 про незалежну і оцінку житлової будівлі, є незаконним через  на ніби-то істотні порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1891 від 10 грудня 2003 року "Про затвердження методики оцінки майна", допущені при виконанні оцінки та при проведені виконавчих дій по реалізації арештованого майна,саме , що початкова вартість нерухомого майна при проведенні повторних прилюдних торгів була визначена на підставі звіту про незалежну оцінку, який нібито втратив свою чинність, так як прилюдні торги відбулись за сплином 10-ти  місяців від дати оцінки майна.

             Натомість дані твердження позивачки є безпідставними ,оскільки ,  відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" для проведення оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - і суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

              Тому   з   метою    встановлення   оціночної   вартості   спірного     незавершеного будівництвом жилого будинку на підставі договору № 10 від 10 березня 2008 року, укладеного між Головним управлінням юстиції у Тернопільській області та ПП ОСОБА_2 було призначено експертну оцінку початкової вартості даного нерухомого майна.

               Згідно зі ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно - правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону і є результатом діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

              Стаття 9 зазначеного Закону встановлює, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

               Відповідно до п. 56 Національного стандарту №1 "Загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна", затвердженого постановою КМ України від 10 вересня 2003 року № 1440, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновок про вартість майна відповідно до вимог законодавства.

                 Крім того, ч. 5 ст. 3 Закону України  "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

               Таким чином, встановлення строку дії звіту про оцінку не є обов'язковим, а застосовується лише у разі потреби, або відповідно до вимог нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правовідносини.

             Оскільки,  нормативно-правовими актами,  які регулюють  процедуру примусового  продажу арештованого майна в порядку виконання судових рішень, а саме Законом України    "Про  виконавче  провадження"   та  Тимчасовим  положенням  про  порядок  проведення.   прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженим наказом     Міністерства юстиції України №68/5 від 27 жовтня 1999 року, Інструкцією "Про проведення виконавчих дій", затвердженою наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999   року,   не   передбачено   та   не   встановлено   терміну   дії   експертного   висновку,   а  тому оспорюваний звіт про незалежну оцінку житлової будівлі ОСОБА_1 № 14 був чинним на момент проведення торгів 30 грудня 2008 року.

              Таким чином, покликання ОСОБА_1 на порушення вимог п. 23 постанови Кабміну  України  "Про затвердження методики оцінки майна" є безпідставним з огляду на те, що зазначена норма регулює та встановлює 6-місячний строк дії висновку про вартість майна, складеного виключно для цілей приватизації, яка може здійснюватись як шляхом викупу, так і продажу конкурентними способами, в тому числі оголошення умов продажу, повторного продажу. Буді-яких підстав для застосування даної норми до правовідносин, які склались у сфері продажу нерухомого майна на прилюдних торгах, немає.

                Крім того, відповідно до звіту про оцінку станом на 29 лютого 2008 року ринкова (початкова) вартість спірного будинковолодіння без урахування ПДВ становила 167946 гривень. Відповідно до актуалізації висновку про визначення ринкової вартості житлової будівлі двоповерхового будинку станом на 31 серпня 2008 р. експерт, провівши аналіз досліджень та розрахунків на 31 серпня 2008 р., прийшов до висновку про те, що ринкова вартість оцінюваної будівлі в цілому не змінилась і становить станом на 31серпня 2008 року, також 167 946 гривень без урахування ПДВ. Тому використання при проведенні прилюдних торгів звіту про оцінку майна № 14 ніяким чином не порушило прав позивачки.

            Також, не знайшли свого підтвердження у судовому засідання посилання позивачки ОСОБА_1  на те, що при складанні звіту оцінки нерухомого майна були   допущені порушення вимог абз.3 п. 96 та п. 101 Кабміну  України  "Про затвердження методики оцінки майна " що стосується застосування оцінювачем порівняльного підходу замість витратного або дохідного, що нібито не передбачено Методикою оцінки майна, оскільки,  як  убачається із звіту № 14 про оцінку нерухомого майна метою оцінки є визначення його ринкової вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методики оцінки майна є складовою частиною методичного регулювання оцінки майна. Під час проведення суб'єктами оціночної діяльності оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення є обов'язковими до виконання саме положення (національні стандарти).

             Відповідно до Національного стандарту № 1 (п.14, 15) визначення ринкової вартості  об'єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів. Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Мотиви обрання оцінювачем порівняльного підходу детально обґрунтовані в розділі 5 "Узгодження результаті оцінки" звіту № 14 про оцінку нерухомого майна.

             Посилання позивачки на те, що на момент реєстрації права власності на незавершений будівництвом житловий будинок за ОСОБА_4 згідно даних бюро технічної інвентаризації його вартість складала біля 700 000 гривень, що ставить під сумнів об'єктивність експертної оцінки, не можуть бути прийняти судом до уваги.

              Так, відповідно до Інструкції про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого o майна (п.9 "Визначення вартості об'єктів"), затвердженої Наказом Держбуду України № 127 від 24 травня 2001 року - оцінка нерухомого майна бюро технічної інвентаризації визначається за інвентаризаційною вартістю, а не за ринковою, які відрізняються по своїй суті. Інвентаризаційна вартість, яка пов'язана з витратами на створення нерухомого майна, не відповідає дійсній ринковій вартості. Результат, отриманий порівняльним підходом, на основі  цін  реальних  угод  купівлі-продажу  чи  пропозицій,  є  найбільш достовірним  і   наближеним до ринкової вартості об'єкта оцінки, що обумовлено тим, що ціни здійснених угод найбільш точно відображають ситуацію на ринку нерухомості.

           Твердження позивача про те, що оцінювачем при застосуванні порівняльного підходу були використані ринкові ціни завершеного будівництвом та введеного в експлуатацію нерухомого майна, яке знаходиться в інших регіонах Тернопільської області, не може свідчити про незаконність експертної оцінки. Використана оцінювачем інформація про ціни продажу (пропонування) на подібне майно відповідає поняттю "подібне майно", визначеному у національному стандарті №1.

           Як убачається із оскаржуваного звіту про оцінку вихідними даними для її проведення були дані бюро технічної інвентаризації та результати обстеження об'єкта. Відповідно до технічного паспорта спірна будівля була фактично завершена будівництвом та повністю придатна для проживання. При цьому в ній тривалий час перед продажем проживала та була зареєстрована позивачка.

           Крім того, позтивачкою ОСОБА_1  пропущений встановлений ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" 10 денний строк для оскарження оцінки арештованого майна .

         Також, є безпідставними доводи позивачки ОСОБА_1 про те, що на момент проведення прилюдних торгів такого нерухомого майна, як незавершений будівництвом житловий будинок, готовністю 95 % за адресою АДРЕСА_1 не існувало, так як зазначена будівля була закінчена будівництвом і введена в експлуатацію.

            Відповідно до п. 5.11. Інструкції про проведення виконавчих дій реалізація арештованого майна здійснюється на підставі документів, що підтверджують право власності боржника на таке майно.

            Через те, що позивачка  належним чином не оформила своє право власності на новостворений об'єкт, яке підлягає державній реєстрації, тому її доводи про появу нової речі не відповідають вимогам чинного законодавства. Окрім того, невиконання покладених на боржника обов'язків при проведенні виконавчого провадження, а саме вчинення дій відносно арештованого майна, а також неповідомлення про це орган державної виконавчої служби, може лише трактуватись як створення перешкод для своєчасного та повного виконання судових рішень.

            Також, не доведено в судовому засіданні  тверджень   ОСОБА_1  про те, що частка у 5 % від закінченого будівництвом будинку належить їй і її чоловіку на праві спільної сумісної власності ,оскільки, сама  ж позивачка пояснює,що станом на 2001 рік -  незавершений будівництвом житловий будинок був фактично придатний для проживання на всі 100 відсотків.

              Порядок організації та проведення прилюдних торгів регулюється Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна. Відповідно до п. 3.12 Положення ОСОБА_4 подав спеціалізованій організації заяву про участь у прилюдних торгах, встановленої форми, сплатив у повному розмірі гарантійний й реєстраційний внесок ,та прийняв участь у прилюдних торгах.                                                                                                                                    

         Відповідач ОСОБА_4 як учасник прилюдних торгів під час їх проведення діяв добросовісно, відповідно до вимог п. 4.4. даного Положення використав надане йому право повідомити про готовність придбати заявлений лот за оголошену ліцитатором ціну, піднімаючи аукціонну І картку з номером, повернутим до ліцитатора. Пунктом 4.5. Положення передбачено зняття запропонованого об'єкту продажу з торгів, якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни покупці не висловлюють бажання придбати майно за ціною, оголошеною ліцитатором. Пункт 4.11. Положення встановлює, якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, то ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про продаж лота, називає продажну ціну й номер переможця, під яким він зареєстрований як учасник прилюдних торгів. Також, зазначеним Положенням не встановлено порядку зняття запропонованого об'єкту з торгів разі готовності одного із учасників торгів придбати заявлений лот за оголошену ліцитатором ціну.

           Тому навіть за наявності колізії вказаних норм Положення відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо визнання недійсним протоколу про проведення; прилюдних торгів.

            За результатами прилюдних торгів був складений та затверджений протокол № 29/8-I 18-1 про проведення прилюдних торгів з реалізації майна, яке належить ОСОБА_1, від   30 грудня 2008 року, відповідно до якого відповідач ОСОБА_4  був визнаний переможцем прилюдних торгів, вніс кошти за придбане майно в повному обсязі. Твердження позивача про те, що переможець прилюдних торгів ОСОБА_4 здійснив розрахунок за придбане майно шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок організатора прилюдних торгів ТОВ "ФОРТ"  спростовується довідкою про те,  що  сплачені ОСОБА_4 кошти  за придбане майно поступили на рахунок державної виконавчої служби .

         Окрім, того позовна вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним протоколу № 29/8-18-1 про   проведення прилюдних торгів не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України. У зв'язку з тим, що оспорюваний протокол не являється актом   органу  державної   влади,   саме,   тому   що   він   був   складений   спеціалізованою  організацією, котра  проводила прилюдні торги, тому в даному випадку,  не можуть бути застосовані вимоги п. 10 ст. 16 та ст. 393 ЦК України .                Отже, немає також підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним     акту про проведені прилюдні торги, так як даний акт складається та затверджується органом державної виконавчої служби виключно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів,а  будь-яких порушень при складанні та затвердження даного акту органом ДВС допущено не було .

            На підставі акту про проведення прилюдних торгів від 08 січня 2009 року приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу Чаплій В.В. на ім'я ОСОБА_4 видане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24 січня 2009 року ( серії ВМВ № НОМЕР_1), за № 56 - будинковолодіння незавершеного будівництвом готовністю 95%, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Право власності на зазначене майно зареєстроване у встановленому порядку, про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29 січня 2009 року.

               Зазначене свідчить про те,  що  відповідач ОСОБА_4 є добросовісним набувачем майна, яке він придбав в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України у особи, яка придбала майно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, таке майно не може бути витребувано. Гарантія захисту її прав від припустимої віндикації забезпечується також неможливістю боржнику бути стороною у даних правовідносинах. Права останніх в даному випадку не порушуються.

              Таким чином, позивачкою ОСОБА_1 не доведено, що під час проведення прилюдних торгів покупець діяв протиправно, а тому ОСОБА_4 не зобов'язаний нести відповідальність за дії інших осіб. Якщо позивач вважає, що при проведенні прилюдних торгів були порушені її законні права та інтереси, то вона вправі вимагати відшкодування спричинених їй збитків з винних осіб у вставлений закон спосіб та у передбаченому порядку.

       Натомість  кошти, сплачені відповідачем ОСОБА_4 за придбане майно, були спрямовані на погашення боргових зобов'язань ОСОБА_1 перед стягувачами у виконавчому провадженні. Законних підстав для витребування їх у останніх немає, а тому відсутня можливість для застосування двохсторонньої реституції.                                          

           У той самий час,  позивачка своєчасно та у встановленому законом порядку не оскаржувала дії чи бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження, не зверталась до суду зі скаргами під час виконання судових рішень за захистом своїх порушених прав чи інтересів, не виконала судові рішення в добровільному порядку, що стало підставою для реалізації належного їй майна на прилюдних торгах.

            Враховуючи наведене, судом установлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ "ФОРТ", відділу ДВС Заліщицького районного управління юстиції, ОСОБА_4, третьої особи: приватного нотаріуса Заліщицького районного нотаріального округу Чаплій В.В. про визнання недійсним звіту №4 про незалежну оцінку житлової будівлі двоповерхового будинку за адресою АДРЕСА_1, проведеного станом на 29 лютого  2008 року, визнання недійсним протоколу № 29/8-18-1 про проведення прилюдних торгів з реалізації майна, яке належить ОСОБА_1, від  30 грудня 2008   року, затвердженого директором Тернопільської філії ТОВ "ФОРТ", визнання недійсним акту про проведені прилюдні торги, складеного 08 січня 2009 року головним державним; виконавцем відділу ДВС Заліщицького районного управління юстиції Дубчак М.З., затвердженого начальником відділу ДВС Заліщицького районного управління юстиції; визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від  24 січня 2009  року ( серії ВМВ № НОМЕР_1), виданого  приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу Чаплій В.В.., є безпідставними й належним чином не обґрунтованими, тому   в їх задоволенні слід відмовити.

    За вказаних   обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 .     до задоволення не підлягають.

      Керуючись  ст.  ст. 10, 60, 212, 213, 215, 218, 223, 294, 295 , 383 ЦПК України, ст.  ст. 11,12,15,16,386, 393 ЦК України, Законами України "Про виконавче провадження",  "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"  , "Тимчасовим положенням про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" ,суд,

                                                 В И Р І Ш И В :

            У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції   Тернопільської області, ОСОБА_2,  ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Форт", ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Чаплій В. В., про  визнання недійсними звіту про незалежну оцінку житлового приміщення,   протоколу про проведення прилюдних торгів,  акту про проведені  прилюдні торги та свідоцтва про придбання нерухомого  майна  з прилюдних торгів - відмовити.

      Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

       Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,  які брали участь у справі,  але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя

                                                       копія вірна

                                        рішення не набрало законної сили

    Суддя Тернопільського міськрайонного суду

          Тернопільської області                                                                   Сливка Л. М.