Справа 22ц- 21124 Головуючий у 1 інстанції Єрьомін Д.О.
Категорія 67 Доповідач Висоцька В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
в складі Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.,
Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі КРАСАВІНІЙ Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрально - Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 жовтня 2010 року по справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи Управління пенсійного Фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області, відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійний захворювань України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення
В С Т А Н О В И В
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судом факту, що він є живим. Заявник зазначив, що відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійний захворювань України в Центрально - Міському районі м. Макіївки з листопада 2009 року припинило сплачувати йому страхові виплати з причини відсутності свідоцтва про посвідчення факту, що він є живим. Він перебував у Росії, шостий рік не отримує пенсію, а з листопада 2009 року – страхові виплати, залишився без джерел існування.
Ухвалою Центрально - Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 жовтня 2010 року заява ОСОБА_1 залишена без розгляду. Йому роз’яснено, що він має право подати позов на загальних підставах.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати і ухвалити рішення про встановлення факту знаходження його в живих, посилаючись на те, що ухвала постановлене з порушенням матеріального та процесуального закону.
Заявник зазначив, що в ухвалі відсутні будь - які зазначення на те, що є спір про право. Право на отримання страхових виплат він отримав давно і ніякого спору з цього питання не виникає. Вважає, що суд повинен був встановити факт знаходження його в живих в порядку окремого провадження відповідно до ст.235 ЦПК України, що дасть йому право на продовження отримання страхових виплат. Просив розглянути апеляційну скаргу в його відсутності.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.28).
Представник заінтересованої особи Управління пенсійного Фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області просили розглядати справу у відсутності їх представника, про що надіслали клопотання 15 листопада 2010 року.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду - скасуванню з закриттям провадженням по справі з наступних підстав.
Відповідно до ст.312 ч.1 п.2 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Постановляючи ухвалу про залишення заяви без розгляду на підставі ст.235 ч.6 ЦПК України суд першої інстанції виходив з того, що по справі виник спір про право, який повинен розглядатися в порядку позовного провадження.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Згідно із ч.1 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» з подальшими змінами (далі – Постанови Пленуму) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
У кожному разі суддя зобов’язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено, - закриває провадження в ній (п.3 роз’яснень Постанови Пленуму). Судами не встановлюється тотожність особи (п.12 Постанови Пленуму).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту знаходження в живих.
Відповідно до Закону України «Про нотаріат», п.2 п. 14 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5 з подальшими змінами та доповненнями (далі – Інструкції) нотаріуси посвідчують факт, що фізична особа є живою.
Відповідно до п.267 Інструкції нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує факт, що фізична особа є живою. Нотаріус на прохання фізичної особи посвідчує факт перебування її в певному місці (п.268 Інструкції).
Згідно до п.269 Інструкції посвідчення цих фактів провадиться як при явці фізичної особи до нотаріуса, так і поза приміщення, що є робочим місцем нотаріуса.
Відповідно до п.272 Інструкції на підтвердження зазначених фактів нотаріус видає заінтересованим особам відповідні свідоцтва. Форми свідоцтв установлені Правилами ведення нотаріального діловодства (п.24 Інструкції).
Відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року №2368/5 встановлена форма Свідоцтва про посвідчення факту, що фізична особа є живою (форма №18).
Таким чином, при вирішенні питання про можливість розгляду справи судом, суд не врахував норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів.
Оскільки законодавством передбачено інший спеціальний порядок встановлення факту знаходження в живих, встановлення даних фактів не віднесено до компетенції суду, тому справи про їх встановлення відповідно до ст. 234 ЦПК України не підлягають розгляду судами в порядку, передбаченому гл.1 розділом „Окреме провадження” ЦПК України.
Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність спору про право та залишення заяви без розгляду.
Згідно до ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції відповідно до ст. 312 ч.1 п.2 ЦПК України та постановлення ухвали про закриття провадження у справі, оскільки питання було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 312ч.1 п.2, 205 ч.1, 234, 235 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Центрально - Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 жовтня 2010 року скасувати.
Провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту знаходження в живих закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили ухвалою суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.С.Висоцька
Судді О.М.Біляєва
О.В.Осипчук