Справа №22ц – 21144 Головуючий у 1 інстанції Павленко Л.М.
Категорія 48 Доповідач Висоцька В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
В складі Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Суддів БІЛЯЄВІЙ О.М., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі КРАСАВІНІЙ Н.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 28 липня 2010 року
В С Т А Н О В И В
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 28 липня 2010 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 02 липня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.
Додатковим рішення Київського районного суду м. Донецька від 18 жовтня 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення скасувати, зобов’язати позивачку пройти аналіз ДНК дитини для встановлення факту, що він не є його біологічним батьком, посилаючись на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначив, що суд прийшов до помилкового висновку, що він є батьком дитини, оскільки дитина була зачата не в шлюбі та народилася через чотири місяці після реєстрації шлюбу, позивачка без його згоди зареєструвала дитину у відділі РАЦС. Він не міг перешкоджати реєстрації, оскільки у нього була травма ноги.
Вважає, що позов заявлено до іншої особи, позовна заява складена не державною мовою України, підписана ОСОБА_4, повноваження якої відсутні. ОСОБА_1 не довела, що він не здійснює матеріального забезпечення дитини та що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Суд безпідставно вважає, що він не довів, що він є батьком дитини та стягнув з нього судовий збір.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримав скаргу.
Позивач ОСОБА_1 заперечує проти скарги, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони знаходилися в шлюбі з 15 грудня 2009 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_1. З урахуванням обставин, передбачених ст. 182 СК України, відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму, до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів встановлено, що всі обставини, які підлягають врахування при визначенні розміру аліментів ( стан здоров’я дитини, працездатність відповідача, його матеріальний стан, відсутність у відповідача інших утриманців, тимчасово непрацездатність позивачки тощо), були враховані при винесенні судового рішення.
Відповідач не надав нових доказів, неподання яких до суду першої інстанції зумовлено поважними причинами.
За таких обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на неповнолітню дитину в розміру 1/4 частини усіх доходів, та підстав для звільнення від сплати аліментів не вбачається.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він не є батьком дитини доказами не підтверджені.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Позовна заява подається в письмовій формі (ч.1 ст.119 ЦПК ).
Відповідно до ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
ОСОБА_2 не надав доказів, що звертався з позовом про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини та позов його задоволено. Суд вірно розглянув справу за позовом ОСОБА_1 в межах заявлених вимог.
Відповідно до ст.122 СК України дитина, зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Відповідно до ст.133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір’ю, а чоловік – батьком дитини.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не мала права записувати його батьком дитини не ґрунтуються на законі.
Доводи апеляційної скарги про те, що позовна вимога не відповідала вимогам ст.7,9 ЦПК України, оскільки не складена державною мовою, не можуть бути взяти до уваги. Ст.7 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство ведеться державною мово, судові документи складаються державною мовою.
Позовна заява позивачки не є судовим документом.
Відповідно до ст.5 Закону Української СРС «Про мови в Української СРС» громадянам України гарантується право користуватися національною або будь - якою іншої мовою. Громадянин вправі звертатися до державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій українською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою, прийнятою сторонами.
Таким чином, позивач мала право складати позовну заяву російською мовою.
Доводи апеляційної скарги, що позов спрямовано до іншої особи, неспроможні, оскільки прізвище, ім’я, по батькові відповідача зазначені російською мовою.
Ст.9 ЦПК України, на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі, виключена на підставі Закону України №2709-ІУ від 23 червня 2005 року.
Доводи відповідача про те, що позов підписаний іншою особою, не можуть бути підставою для задоволення скарги, оскільки з обставин справи вбачається, що саме позивачка підписувала позовну заяву,про що вона підтвердила в суді апеляційної інстанції, приймала участь в судовому засіданні, підтримувала позовні вимоги про стягнення аліментів. Зазначення прізвища ОСОБА_4 (а.с.1) є технічною комп’ютерною помилкою в позовній заяві.
Доводи апеляційної скарги про зобов’язання ОСОБА_1 пройти аналіз ДНК неспроможні, оскільки оспорювання батьківства не є предметом спору по справі.
Суд обґрунтовано стягнув з відповідача судові витрати : судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. (а.с.25). Позивачка звільнена від сплати зазначених судових витрат при зверненні до суду, а відповідно до ст. 88 ч.3 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
П.5 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», на який посилається відповідач в апеляційній скарзі, стосується лише позивача , який звертається з позовом до суду про стягнення аліментів.
Доводи відповідача в цій частині не ґрунтуються на законі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не впливають не висновки суду, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_2 не сплатив судовий збір 25,50 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст.81 ЦПК України, тому вони підлягають стягненню з відповідача згідно ст.88 ЦПК України на користь держави.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 307-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 28 липня 2010 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати при подачі апеляційної скарги судовий збір 25,50 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий В.С.ВИСОЦЬКА
Судді О.М.БІЛЯЄВА
О.В.ОСИПЧУК