Справа № 22ц - 17120 Головуючий в 1 інстанції Блохін А.А.
Категорія 46 Доповідач Висоцька В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
в складі Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі Красавіній Н.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально -Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 квітня 2010 року
В С Т А Н О В И В
У липні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбу з 02 березня 2007 року, який 06 жовтня 2008 року розірвано. У період спільного життя 14 грудня 2007 року вони придбали автомобіль ШКОДА ОКТАВІА ТОУР 2007 року випуску вартістю 123 325 грн. Автомобіль є спільною власністю подружжя, відповідач перешкоджає йому користуватися автомобілем. Просив виділити автомобіль в натурі відповідачці, стягнути на його користь 61 662,50 грн. – Ѕ частину вартості автомобіля.
Рішенням Центрально -Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ШКОДА ОКТАВІА ТОУР 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частку вартості автомобілю 61 662 грн. та судові витрат 866,33 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 порушує питання про скасування судового рішення та повернення справи на новий розгляд, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідач зазначила, що суд розглянув справу без її участі, без повідомлення про час та місце розгляду справи. Суд не врахував, що спірний автомобіль був придбаний за кредитні кошти, отримані за кредитним договором між нею та банком, за договором застави спірний автомобіль знаходиться в заставі. Вважає, що спільним майном є сума грошових коштів, які сплачена під час спільного проживання - з 21 грудня 2007 року по 6 жовтня 2008 року.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - зміненню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставина справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони з 02 березня 2007 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 06 жовтня 2008 року (а.с.5,7).
14 грудня 2007 року, тобто під час перебування в зареєстрованому шлюбі сторони придбали автомобіль ШКОДА ОКТАВІА ТОУР 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 вартістю 123 325 грн., зареєстрований на ім’я відповідачки ОСОБА_2
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спільним майном є неподільна річ, позивач наполягає на присудженні йому грошової компенсації та залишення автомобілю відповідачці, тому визнав право власності на автомобіль за відповідачкою, стягнувши з неї Ѕ частини вартості 61662 грн. та понесені судові витрати.
Проте повністю з таким висновком погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається, що в період спільного проживання сторін 21 грудня 2007 року було укладено кредитний договір між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі – банк) та ОСОБА_2 (позичальник), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 123 325 грн. для придбання автомобілю, а позичальник зобов’язався повернути кредит, процентну ставку за користування кредитом впродовж 72 місяців, тобто не пізніше 21 грудня 2013 року (а.с.9 -12).
Сторони не заперечували проти того, що автомобіль придбаний не за спільні кошти, а за кошти, отримані за договором кредиту відповідачкою ОСОБА_2 Автомобіль був зареєстрований на ім’я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Автомобіль є рухомим неділимим майном.
21 грудня 2007 року між банком та відповідачем з метою забезпечення вимог заставодержателя, що виплавають з кредитного договору укладено договір застави, відповідно до якого заставодавець передав у заставу належний йому автомобіль ШКОДА ОКТАВІА ТОУР 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Судом визнано право власності на автомобіль за ОСОБА_2, що позивачем ОСОБА_1 не оскаржується.
Проте зі стягнутою сумою на користь позивача погодитися не можливо.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. п. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час придбання.
До спільної сумісної власності не належить майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу, набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному із подружжя особисто.
Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їх окремого проживання у зв’язку з фактичним припинення шлюбних відносин (ч.6 ст.57 СК України).
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру належної позивачу частки у праві власності на автомобіль, суд апеляційної інстанції виходить з того, що на час фактичного припинення шлюбних відносин подружжям 06 жовтня 2008 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором сплачено лише 23 776,18 грн. (із загальної суми в 123 325 грн.). Ѕ частка позивача є незначною, складає 11 888,09 грн., що становить 9,64% від загальної вартості автомобіля, тобто 964/10000 автомобілю (а.с.103). Відповідно частка відповідача ОСОБА_2 в автомобілі становить 90,36%.
При визначенні частки кожного з подружжя, суд також враховує, що з 06 жовтня 2008 року до теперішнього часу заборгованість за кредитом повністю сплачує відповідачка.
При цьому суд враховує, що кредитний договір є угодою про отримання у власність грошових коштів і не створює обов’язків для другого із подружжя, а лише для позичальника, як сторони договору.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував зазначені обставини, неповно з’ясував обставин справи заслуговують на увагу, що дає підстави для зміни рішення.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачені судові витрати при звернені до суду, які документально підтверджені (а.с.3-4).
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд присуджує позивачеві з другої сторони понесені ним витрати : судовий збір 118,88 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 24,10 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.3, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Центрально - міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 квітня 2010 року змінити в частині стягнення суми.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1\2 частину коштів, сплачених за автомобіль за час фактичного проживання сторін 11 888,09 грн., повернення судового збору 118,88 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 24,10 грн., а всього 12031,07 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий В.С. ВИСОЦЬКА
Судді О.М. БІЛЯЄВА
О.В.ОСИПЧУК