Справа № 2-4701-2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 листопада  2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Пепеляшкова С.М.

при секретарі – Зінзівєр С.В.

за участю представника відповідача – ОСОБА_1

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

    Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу 2/3 частини приватизованої земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладений 31.03.2009 року між нею та відповідачами   дійсним,  визнання права власності на вищезазначену  земельну ділянку, площею 0,2397 га та припинення права власності на 2\3 частини вищезазначеної земельної ділянки за відповідачами, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_5 На підставі свідоцтва про право на спадщину після її смерті №2-1331, 2-1332 та 2-1333 від 28.03.2009 року вона і відповідачі успадкували від неї земельну ділянку по АДРЕСА_1.  31.03.2009 року між нею та відповідачами був укладений договір купівлі-продажу  земельної ділянки, на виконання якого вона з відповідачами провела повний розрахунок, проте нотаріально оформити договір не видається можливим, оскільки виникають складнощі з переоформленням державного акту на земельну ділянку у зв’язку з змінами в земельному законодавстві.  

          Представник відповідач ОСОБА_3 заявлені вимоги не визнає.  

          Відповідача ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги не визнає.

           Вислухавши сторони, що заявилися до судового засідання, вивчивши  матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

                 В судовому засіданні  встановлено, що позивачці ОСОБА_2 на підставі свідоцтва по право на спадщину за законом № 2-1333 від 28.03.2009 року належить 1/3 частина  земельної ділянки по АДРЕСА_1.

 31.03.2009 року позивачка уклала з відповідачами договір купівлі-продажу  2/3 частини приватизованої земельної ділянки по АДРЕСА_1, що належала їм на підставі свідоцтва по право на спадщину за законом № 2-1332 та №1331  від 28.03.2009 року.  Договір укладений в простій письмовій формі. На виконання договору позивачка повністю провела розрахунок з відповідачами за вищезазначену земельну ділянку, про що свідчить розписка.  Проте нотаріально оформити договір не видається можливим, оскільки виникають складнощі з переоформленням державного акту на земельну ділянку у зв’язку  змінами в земельному законодавстві.  

               При зверненні до суду з вимогою про визнання договору купівлі-продажу дійсним позивачка посилається на ст.220 ч.2 ЦК України, згідно якої якщо сторони домовились  відносно всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне чи часткове виконання договору, проте одна зі сторін  ухиляється від нотаріального його посвідчення, суд може визнати  цей договір  дійсним.

         Проте,  відповідно ст.657 ЦК України  договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

         Відмовляючи позивачці  у задоволенні позову, суд виходить з того, що суд не може посвідчувати договори купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню, так як нормою закону України чітко передбачено, що договір купівлі-продажу  земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, тому позивачці з відповідачами необхідно оформити договір купівлі-продажу  спірної земельної ділянки через нотаріальну контору. Крім того при укладанні угоди сторонами не дотримані вимоги передбачені ст.203 ЦК України,  додержання яких є обов’язковим  для чинності правочинну.  

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України,  ст.220 ч.2, ст.655-657 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку – відмовити.

   На рішення суду   може бути подана апеляційна скарга  протягом 10 днів  з   дня  його  проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: