Справа № 1-509/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Луцьк                                                                                                             03 травня 2007 року

Луцький міськрайонний  суд Волинської області

під головуванням судді Клока О.М.

за участю секретаря Мартинюк О.Г.

прокурора Балас К.В.

потерпілого ОСОБА_2.

захисників ОСОБА_3. та адвоката ОСОБА_4. розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, народився в м. Луцьку, проживає в с АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, не працює, з середньою освітою, судимий вироком Луцького міськрайонного суду від 10 січня 2007 року за ст. 289 ч. З КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього майна,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.І КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1. 01 червня 2006 року, близько 01-00 год. поблизу готелю «Світязь», що по вул. Набережній в м.Луцьку, умисно заподіяв ОСОБА_2. два удари кулаком в обличчя, спричинивши тим самим потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, а фактично повністю та показав, що дійсно за вказаних обставин місця і часу в ході конфлікту наніс два удари потерпілому, куди саме не пам'ятає, однак не виключає що і в обличчя. Вину визнає частково, оскільки не бажав настання саме таких наслідків. Цивільний позов прокурора визнає повністю, його розмір не оспорює, у вчиненому щиро розкаюється.

Зважаючи на часткове визнання вини самим підсудним, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину доводиться іншими доказами по справі.

Так, потерпілий ОСОБА_2. повністю підтвердив показання підсудного, уточнив, що нанесено йому ОСОБА_1. два удари в ліву частину обличчя. Ствердив, що ініціатором конфліктної ситуації був саме він, а не підсудний.

Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілий ОСОБА_2. отримав тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи між першими зубами та в ділянці лівого суглобового паростка, струсу головного мозку, які відносяться до середнього ступеню тяжкості (а.с.14-16).

Суд у відповідності до ст. 299 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, не маючи сумніву у істинності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини, визнав недоцільним досліджувати інші докази щодо обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

2

За таких обставин суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1. в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2. і кваліфікує дії підсудного за ст. 122 ч. 1 КК України.

Призначаючи покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу підсудного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1. суд відносить щире каяття, примирення з потерпілим.

На момент вчинення злочину ОСОБА_1. в силу ст. 89 КК України судимості не мав.

Суд також враховує думку потерпілого, який просив не карати підсудного, оскільки з тим примирився, тому призначає мінімальне покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією ст.122 ч. 1 КК України, застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, складаючи покарання за сукупністю вироків згідно правил ст. 70 ч. 4 КК України.

Суд задовольняє в повному об'ємі цивільний позов прокурора в інтересах Волинської обласної ради і стягує з ОСОБА_1. у відповідності до ст. 1206 ЦК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на лікування ОСОБА_2., оскільки дані витрати підтверджені документально (а.с.51), а їх розмір не оспорюється учасниками судового розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ст.122 ч.І КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Луцького міськрайонного суду від 10 січня 2007 року, остаточно визначити ОСОБА_1 до відбування 7(сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності.

Строк відбування покарання рахувати з 23.11.2006 року.

Цивільний позов прокурора міста Луцька в інтересах Волинської обласної ради задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської обласної ради: 1719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) гривень 08 коп., витрачених закладом охорони здоров'я на лікування ОСОБА_2.

Запобіжний захід ОСОБА_1до вступу вироку у законну силу залишити попередній - взяття під варту.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а ОСОБА_1. - в той ж строк з моменту отримання копії вироку, через Луцький міськрайонний суд.

Головуючий