Справа №2а-147/2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2007 року Луцький міськрайонний суд
в складі колегії: головуючого - судді Костюкевича O.K.
за участю суддів Бачинського В.Л., Сівчука А.Є.,
при секретарі: Олексюк Т.В.,
позивача ОСОБА_1.,
представника відповідача Фединяк О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька, позовну заяву ОСОБА_1до Державної судової адміністрації України про визнання дій неправомірними та
зобов"язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Державної судової адміністрації України про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії.
Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що голова апеляційного суду Волинської області звернувся до відповідача із поданням про призначення позивачу щомісячного грошового утримання, як судді апеляційного суду Волинської області з 15.12.2006 року. Заступником голови судової адміністрації листом від 22.12.2006 року було відмовлено в погодженні вказаного вище подання. Відмова відповідача була мотивована тим, що в позивача відсутній стаж роботи на посаді судді не менше 20 років. На їх думку навчання позивача у Військовому інституті Міністерства Оборони СРСР, не може рахуватись, як проходження строкової військової служби, що зараховується у стаж судді. З вказаного строку навчання, на їх думку, підлягає зарахуванню лише половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі з 1.09.1987 року по 22.06.1992 року. Вважає вказану відмову незаконною. Просив суд постановити рішення, яким визнати дії заступника голови державної судової адміністрації України неправомірними та зобов"язати його погодити подання голови апеляційного суду Волинської області про встановлення йому щомісячного грошового утримання судді.
Відповідач подав суду письмові заперечення в яких позову не визнав. Вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1. безпідставні, не ґрунтуються на вимогах закону та є передчасними, у зв"язку з чим просять суд відмовити в їх задоволенні.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю просив його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача позову не визнала, суду пояснила, що повністю підтримує письмові заперечення подані відповідачем. Просила в позові відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. з 15.11.1986 року по 30.08.1987 року проходив строкову військову службу в Збройних Силах СРСР. З 1.09.1987 року вступив у Військовий Червонопрапорний інститут, який закінчив 22.06.1992 року.
Згідно витягу з послужного списку термін призову на військову службу рахується з 15.11.1986 року по 22.06.1992 року. Тобто в період військової служби зараховане навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Листом Державної судової адміністрації України від 22.12.2006 року №13-7895/08, за підписом Заступника Голови ОСОБА_2, Голові апеляційного суду Волинської області було відмовлено в задоволенні подання, щодо призначення щомісячного грошового утримання судді апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1. Відмова була мотивована тим, що позивачу не можливо зарахувати термін навчання у Військовому Червонопрапорному інституті з 1.09.1987 року по 22.06.1992 року, як проходження строкової військової служби. З вказаного терміну можливе зарахування лише 2 роки 4 місяці 26 днів, як половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі.
2
Аналізуючи пояснення сторін, зібрані та дослідженні в ході судового розгляду справи письмові докази суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод в Україні.
Статтею 25 Закону України „Про загальний військовий обов"язок і військову службу" в редакції до 18.06.1999 року зазначено, що громадяни, які прийняті на військову службу і навчаються у вищих військових навчальних закладах або вищих навчальних закладах, де є військові навчальні підрозділи, і не мають звань прапорщиків або мічманів та офіцерського складу, є курсантами, а ті, які мають такі звання , - слухачами.
Навчання у військово - навчальних закладах зараховується курсантам як строкова служба.
В даному випадку правовідносини щодо проходження військової служби в Збройних Силах України позивачем виникли 22.06.1992 року і на день набрання чинності Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про загальний військовий обов"язок і військову службу" від 18.06.99 року (відповідно до якого норма, що містилась в ст.25 Закону України „Про загальний військовий обов"язок і військову службу" стосовно зарахування терміну навчання курсантам в строкову службу) не припинилась. Тому відмова позивачу у зарахуванні у загальний строк військової служби навчання у Військовому Червонопрапорному інституті є неправомірною, і привела до звуження обсягу прав у сфері проходження військової служби
У зв"язку з наведеним позов слід задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 122-164 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.25 Закону України „Про загальний військовий обов"язок і військову службу", суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Визнати дії заступника голови державної судової адміністрації України ОСОБА_2. неправомірними, зобов"язати погодити подання голови апеляційного суду Волинської області про встановлення ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді.
На дану постанову до Луцького міськрайонного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Крім цього, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Судді Костюкевич О.К.
Бачинський В.Л.