копія

Справа №1-183/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 жовтня  2010 року                               смт.Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

в складі     головуючого судді Худика М.П.,

при секретарі  Венгер Л.А.,

з участю     прокурора Обабкова О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Ярмолинці справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Томашівка Ярмолинецького району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом в/частини А 1877, командира взводу забезпечення роти, старшого прапорщика, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,-  

в скоєнні злочину, передбаченого  ч.1 ст. 410 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом в/частини А 1877, достовірно знаючи про те, що дизельне пальне видане для заправки та залите в баки чергового тягача є військовим майном,08.09.2008 року протиправно і безоплатно вилучив військове майно, тобто злив його із баків чергового тягача, в подальшому виніс за територію в/частини А1877 і при цьому використав на власні потреби, чим вчинив викрадення військовослужбовцем військового майна – 300 літрів дизельного пального роздрібною вартістю 6,61 грн., за 1 літр на загальну суму 1983 грн.  

              В суді підсудний вину визнав повністю, пояснив, з грудня 2008 року проходить військову службу за контрактом на посаді командира взводу забезпечення та за сумісництвом виконує обов’язки начальника складу ПММ. У вересні 2008 року  він зі складу «НЗ» видав старшому прапорщику ОСОБА_2 для заправки чергового тягача 300 л дизельного пального. Знаючи те, що в черговому тягачі є дизельне пальне, ОСОБА_1 злив пальне із баку автомобіля у каністри, а також забрав ті каністри, які знаходились у кабіні автомобіля. Каністри із пальним він склав у себе на пункті заправки та на протязі тижня виніс їх за межі в/частини, в подальшому використовував для власних потреб.

    Крім визнання вини підсудного, його вина у вчиненому підтверджується показаннями  свідка та іншими зібраними по справі доказами.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що в період квітня 1992 року по листопад 2008 року він проходив військову службу у в/частині А 1877 на посаді старшини роти тилового забезпечення. Приблизно у вересні 2008 року згідно вказівки командування в/частини А1877, йому необхідно було заправити черговий тягач. В зв’язку з цим  ОСОБА_1 видав йому зі складу «НЗ» 300 літрів дизельного пального. Отримане дизельне пальне він одразу залив в баки чергового тягача,а саме 260 літрів, а інші 40 літрів у двох каністрах склав у кабіну автомобіля. Наступного дня виявив, що із чергового тягача було викрадено все дизельне пальне,яке напередодні ним було залите. Про даний випадок він командуванню в/частини не повідомляв, а за власні кошти придбав 300 літрів дизельного пального та залив пальне у черговий тягач.  

    Крім того, протоколом явки з повинною від 22.09.2010 року, накладною №122 від 08.09.2008 року, згідно якої прапорщик ОСОБА_1 передав, а старший прапорщик ОСОБА_2, отримав 250 кг. (300 літрів) дизельного пального, актом прийому №6 дизельного пального від 28.09.2010 року, згідно якого старший прапорщик ОСОБА_1 передав на склад в/частини А 1877 250 кг. (300 літрів) дизельного пального, довідкою №22-05/47 від 28.09.2010 року із Хмельницької торгово-промислової палати, згідно якої встановлено, що орієнтовна середньо ринкова роздрібна вартість дизельного пального станом на вересень 2008 року становила 6,61 грн./літр.

    Таким чином, дії ОСОБА_1 органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ч.1 ст.410 КК України, як викрадення військового майна.

              Обираючи вид та міру покарання  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують покарання.

    Підсудний вчинив тяжкий злочин, проте як особа позитивно характеризується по місцю служби.

    Підсудний вину у вчиненому злочині визнав, щиро розкаявся, має на утриманні батька похилого віку, відшкодував завдані збитки, що суд визнає обставинами, що пом’якшують покарання та вважає за необхідне при призначенні міри покарання застосувати ст. 69 КК призначити  нижче від найнижчої межі, та рахує за можливе у відповідності ст. 58 КК України  замість покарання у вигляді позбавлення волі призначити підсудному покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців.

              Керуючись ст.323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 410 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст.69 КК України,  призначити покарання – 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.58 КК України замість позбавлення волі призначити ОСОБА_1 службове обмеження   на 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми його грошового забезпечення.  

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком чинності, залишити попередній – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію в апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд протягом 15 діб з моменту оголошення.

                  Суддя                                                       підпис

    Копія вірна:

    Суддя Ярмолинецького районного суду                       М.Худик