Справа № 2-2420/2010 рік.          

                                                               Р І Ш Е Н Н Я

                                                             Іменем   України

26 листопада 2010  року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:

Головуючого         судді     Кафтанова В.В.,

при секретарі                                  Змаженко Н.Ю.,

з участю представників                 ОСОБА_1, ОСОБА_2,

               розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, витребування майна, належного на праві приватної власності з чужого незаконного володіння,-

                                                                            в с т а н о в и в:

               ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, витребування майна, належного на праві приватної власності з чужого незаконного володіння посилаючись на те, що вона є власником автомобіля OPEL VECTRA 3НГ, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1. 14.09.2009 року нею було укладено довіреність на ім’я відповідача, згідно якої останній мав право на користування та розпорядження автомобілем, належного їй на праві приватної власності. 26.03.2010 року вона звернулася до приватного нотаріуса Ірпінського нотаріального округу Білоконь С.І., яка посвідчувала довіреність від 14.09.2009 року із заявою про її скасування. 26.03.2010 року дія довіреності від 14.09.2009 року була припинена.

               Вказує, що 26.03.2010 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Білоконь С.І. було направлено лист № 29/02-04 на адресу відповідача з повідомленням про скасування нею довіреності від 14.09.2009 року на користування, експлуатацію та продаж автомобіля OPEL VECTRA 3НГ, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1, виданої на її ім’я. Позивачка негайно повідомила відповідача про скасування дії довіреності і звернулася з вимогою до нього про повернення автомобіля OPEL VECTRA 3НГ, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1, належного їй на праві приватної власності. Однак, 23.09.2009 року відповідач згідно біржової угоди 000599 спірний автомобіль OPEL VECTRA 3НГ, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1 продав своїй матері  - ОСОБА_5 і повертати його не збирається. Посилається на те, що відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно ч.3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Усі юридичні дії представник зобов’язаний здійснювати в інтересах того, кого представляє. Діючи на підставі довіреності та продаючи автомобіль своїй матері, відповідач вчинив правочин у своїх інтересах, домовившись про укладення такої угоди зі своєю матір’ю. У відповідності до ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

                  Також вказує, що вона неодноразово зверталася до відповідачів з вимогою про повернення автомобіля, але відповідачі ігнорують її звернення з приводу повернення належного їй на праві приватної власності транспортного засобу. Просила визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 23.09.2009 року транспортного засобу OPEL VECTRA 3НГ, 1994 року випуску.

                  В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити, підтвердили викладені обставини в позовній заяві.

        Відповідач ОСОБА_4 та представник в судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти задоволення позовних вимог, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в  повному обсязі. Відповідачка ОСОБА_5 надала заяву в якій просила справу слухати у її відсутність, позов не визнала, просила в позові відмовити.

                 18.08.2010 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до суду заперечення посилаючись на те що, з позовними вимогами не згодні, вважають, що в позові ОСОБА_3 повинно бути відмовлено оскільки, ОСОБА_3 колишня співмешканка відповідача, з якою він спільно проживав та вів сумісне господарство. 20 вересня 2006 року ОСОБА_4 уклав кредитний договір на отримання коштів для придбання автомобіля. На протязі трьох років він купував та змінював їх. В серпні 2008 року він знайшов автомобіль, який відповідав його грошовим можливостям та був в задовільному технічному стані. Власником автомобіля марки «Опель-Вектра» являвся ОСОБА_7, про умови продажу даного автомобіля він домовлявся особисто, а також сам розраховувався. При оформленні договору купівлі-продажу спірного автомобіля його паспорт був відсутній, тому відповідно біржової угоди від 25.07.2008 року автомобіль був зареєстрований на позивачку. Спірним автомобілем користувався він особисто, так як восени 2009 року в нього виникла необхідність в коштах, тому він вирішив продати свій автомобіль своїм батькам. Про його наміри щодо продажу автомобіля позивачка знала. Так як це його автомобіль, позивачка 14 вересня 2009 року надала йому довіреність на його продаж. 23 вересня 2009 року відповідач ОСОБА_4 спірний автомобіль продав своїм батькам, даний автомобіль зареєстрований на його матір – ОСОБА_5 Восени 2009 року він розірвав з позивачкою відносини. Оскільки ініціатором розірвання відносин являвся він, тому позивачка вирішила йому таким чином помститися.  

Також вказує, що він відносно себе договір купівлі-продажу спірного автомобіля не укладав і не являвся представником своєї матері одночасно. Вважає, що даний правочин був укладений без порушень та відповідав всім нормам закону. Також позивачка не надала жодного доказу наявності зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною правочину. Позивачка при наданні йому довіреності, яка була посвідчена приватним нотаріусом Ірпінського міського округу від 14.09.2009 року, зі змістом була ознайомлена. Просили в позові відмовити в повному обсязі.

 Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, відповідача ОСОБА_4 та представника відповідачів, покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

                  Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачка була власником автомобіля OPEL VECTRA 3НГ, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1. 14.09.2009 року позивачкою було укладено довіреність на ім’я відповідача, згідно якої останній мав право на користування та розпорядження автомобілем, належного на праві приватної власності позивачці.

                  26.03.2010 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Ірпінського нотаріального округу Білоконь С.І., яка посвідчувала довіреність від 14.09.2009 року із заявою про її скасування. 26.03.2010 року дія довіреності від 14.09.2009 року була припинена.

                  Також в судовому засіданні встановлено, що 26.03.2010 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Білоконь С.І. було направлено лист № 29/02-04 на адресу відповідача з повідомленням про скасування нею довіреності від 14.09.2009 року на користування, експлуатацію та продаж автомобіля OPEL VECTRA 3НГ, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1, виданої на ім’я позивачки.

                   Також було встановлено, що 23.09.2009 року відповідач згідно біржової угоди 000599 спірний автомобіль OPEL VECTRA 3НГ, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1 продав своїй матері  - ОСОБА_5

                 Наведені обставини підтверджуються поясненнями позивачки, представника позивачки, відповідачами, представником відповідачів, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке видане Ірпінським МРЕВ ДАІ у Київський області 12.02.2009р. (а.с.8); копією довіреності від 14.09.2009 р. (а.с.9); копією заяви від 26.03.2010р. (а.с.10); копією витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 26.03.2010 р. (а.с.11); біржовим договором купівлі-продажу транспортного засобу від 23.09.2009 р. (а.с.36); копією витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 14.09.2009р. (а.с.38), іншими матеріалами справи.

 Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                У відповідності до ст. 237 ч. 1 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

                Згідно ч. 1 ст. 238 ЦК України, представник не може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

                 Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

                  У відповідності до ч. 1 ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

                  Однак, позивачка посилається на те, що автомобіль був проданий згідно довіреності від 14.09.2009 р. на підставі якої уповноважила ОСОБА_4, що прож. в АДРЕСА_1, бути її представником в органах ДАІ та всіх інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань, пов’язаних із визначенням правочинів щодо користування, експлуатації та продажу (за ціну та на інших умовах за його розсудом); надала йому право представляти її інтереси в органах нотаріату, відповідних органах ДАІ або будь-яких інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності з усіх без винятку питань, пов’язаних із користуванням, експлуатацією та продажем автомобіля, його переобладнанням (а.с.9).

                  Посилання позивачки на те, що згідно ст. 238 ч. 3 ЦК України,  представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, а ОСОБА_4 продавши автомобіль OPEL VECTRA 3НГ, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1 своїй матері діяв в своїх інтересах не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки згідно довіреності від 14.09.2009 р. відповідачу було надано право одержувати належні їй за результатами згаданих правочинів грошові суми (а.с.9). Отже, відповідач діяв згідно даного доручення.

                   Крім того, позивачка не надала доказів того, що відповідач вступив в злочинну домовленість з іншою стороною, (а саме зі своєю матір’ю) внаслідок чого має бути визнаний недійсним договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 23.09.2009 року транспортного засобу OPEL VECTRA 3НГ, 1994 року випуску, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

                   На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 232, 237, 238, 239 ЦК України, суд,-  

                                                                                 в и р і ш и в :

          Відмовити в задоволенні позову.

          Рішення в повному обсязі буде виготовлено після 01.12.2010 року.

           Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня його проголошення.

                      Суддя                                            В.В. Кафтанов