Справа №2-296/2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2007 року.

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                              Чумаченка О.В.,

при секретарі                                     Ткаченко НА.,

з участю позивача                              ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мисайлівської сільської ради Богуславського району про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1., звернувшись до суду з даним позовом до Мисайлівської сільської ради Богуславського району, просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами біля нього, що знаходяться в АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2. Після смерті матері відкрилася спадщина, що складається із житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 та господарських споруд біля нього. Після смерті матері він є єдиним спадкоємцем, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане майно він не може, оскільки у матері був відсутній правовстановлюючий документ на будинок.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Мисайлівський сільський голова Совенко М.А. позов визнав і просив справу розглядати без участі представника в судовому засіданні, про що надіслав суду письмову заяву.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Із доданих до позовної заяви доказів вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років в с.Мисайлівка Богуславського району померла ОСОБА_2.

У відповідності до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно із ст. 1258 ЦК України спадкоємці одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України позивач, є спадкоємцем першої черги, як син померлої.

Згідно довідки Мисайлівської сільської ради від 20.03.2007р. ОСОБА_2 була головою двору в домогосподарстві, що знаходиться в АДРЕСА_1, і її спадкоємцем є її син ОСОБА_1

Згідно повідомлення Богуславської районної держнотконтори від 14.03.2007 року остання не може видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, що відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2, оскільки відсутній факт належності померлому правовстановлюючого документу на будинок.

Згідно повідомлення Богуславської районної держнотконтори від 14.03.2007 року Богуславської районної держнотконтори від 18.04.2007 року інші спадкоємці крім ОСОБА_1. із заявами про прийняття чи про відмову від спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3. не звертались.

За   даними   технічного   паспорта   на   житловий   будинок   по   АДРЕСА_1, що виданий 6.03.2007 року Білоцерківським МБТІ, його загальна площа складає 68,0 кв.м. і біля будинку побудовані такі господарські споруди: сарай, погріб, колодязь.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, або претендували на неї, судом не встановлено.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.  174 ч.4 ЦПК України,    1223 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок 1958 року забудови загальною площею 68,0 кв.м, що складаєється із жилої кімнати площею 21,4 кв.м, кухні площею 15,9 кв.м, двох кладових площею відповідно 8,1 кв.м. та 4,8 кв.м, коридору площею 9,2 кв.м., веранди площею 8,6 кв.м.; сарай 1964 року забудови, погріб 1969 року забудови та колодязь, що розташовані по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, визначеному ч.4 ст.295 ЦПК України.