Справа № 2-14013/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2010р. Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді- Оксененко В.А., при секретарі- Дмитрієвій Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути борг з ОСОБА_2 за Договором позики від 25.09.2009р. на користь ОСОБА_1 в розмірі 34200,00 грн., пені в розмірі 3015,69 грн., інфляційних витрат в розмірі 1594,14 грн., суми трьох процентів річних в розмірі 511,42 грн.,а також стягнути витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
В обгрунтування позову позивач посилався на те, що 25.09.2009р. між ним та ОСОБА_2 був укладений Договор позики , згідно з яким ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 34200 грн., а ОСОБА_2 зобов*язався повернути борг в строк до 1.12.2009р. На цей час відповідач суму боргу не повернув.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Відповідач в судовому засіданні погодився з позовними вимогами частково, а саме тільки з сумою основного боргу в розмірі 34200,00 грн.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню частково.
Як встановлено, згідно з Договором позики від 25.09.2009р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідачу була надана позика в розмірі 34200,00 грн.
Відповідач не виконав умову Договору позики від 25.09.2009р., а саме: не повернув ОСОБА_1 кошти до 1 грудня 2009 р.
У зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за Договором позики від 25.09.2009р.. заборгованість складається із: основного боргу в розмірі 34200,00 грн., інфляційних витрат в розмірі 1594,14 грн., суми трьох процентів річних в розмірі 511,42 грн, разом — 36305,56 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору. Так, відповідач ОСОБА_2 допустив істотні порушення умов кредитного договору.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора зобов’язаний виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі, незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням визнається правовідношення, на підставі якого одна сторона (боржник – Відповідач) зобов’язується здійснити на користь другої сторони (кредитора – Позивача) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послуги, виплатити грошові кошти та ін.) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини, відповідно до ст. 11 ЦК України.
На підставі змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином, згідно умов договору, вимог ЦК.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Суд не вбачає можливим застосування норм ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та врахувати пеню в розмірі 3015,69 гривень.
Згідно платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи позивачем при пред’явленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 393,22 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі: 120,00 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі пропорційно до розміру задоволених
позовних вимог.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 611, 612, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу 34200,00 гривень, інфляційних витрат в розмірі 1594,14 гривень, суми трьох процентів річних в розмірі 511,42 гривень, разом — 36305,56 гривень(тридцять шість тисяч триста п’ять гривень 56 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 держмито у сумі 363,06 гривень, а також 110,80 грн. – за сплату інформаційно-технічних послуг розгляду справи в суді.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дня з дня отримання копії цього рішення, в порядку визначеному ч.1 ст.294 ЦПК України.
Суддя- Оксененко В.А.