Справа № 2-2422, 2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

           головуючого – судді Маржиної Т.В.

    при секретарі – Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, ціна позову 1784 грн., -

ВСТАНОВИВ:

    01 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 23.04.2010 року позичила відповідачці гроші в сумі 1584 грн., про що остання надала власноручно написану розписку і зобов’язалась повернути гроші 01.06.2010 року. Крім того, у травні 2010 року відповідачка позичила у неї ще 200 грн. за усною домовленістю, які зобов’язалась повернути також до 01.06.2010 року. Проте до теперішнього часу відповідачка гроші не повернула. Тому просить стягнути з відповідачки на її користь 1784 грн. заборгованості, а також 171 грн. на відшкодування понесених нею судових витрат.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 зменшила позовні вимоги. Мотивуючи тим, що 15.11.2010 року ОСОБА_2 повернула їй 100 грн., просила стягнути на її користь всього 1684 грн. та на відшкодування судових витрат 171 грн.

    Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні змінені позовні вимоги визнала повністю. Підтвердила, що дійсно 23.04.2010 року позичила у позивачки гроші в сумі 1584 грн. за письмовою розпискою, які зобов’язалась повернути до 01.06.2010 року, також у травні 2010 року за усною домовленістю позичила 200 грн., які також зобов’язалась повернути до 01.06.2010 року. Однак у зв’язку із скрутним матеріальним становищем вчасно повернути борг не змогла, а лише 15.11.2010 року повернула 100 грн.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

    Судом встановлено, що 23.04.2010 року ОСОБА_2 у простій письмовій формі уклала з ОСОБА_1 договір позики, згідно якого взяла у ОСОБА_1 в борг 1548 грн. та зобов’язалась повернути їх до 01.06.2010 року. Також у травні 2010 року ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_1 200 грн. за усною домовленістю на строк до 01.06.2010 року. Такі обставини не заперечували сторони в судовому засіданні і вони підтверджуються оригіналом розписки ОСОБА_2, яка приєднана до матеріалів справи. Як зазначила відповідач ОСОБА_3, під час укладення вказаних договорів вона усвідомлювала значення своїх дій, могла керувати ними, усвідомлювала наслідки взятих на себе зобов’язань. Також сторонами визнано, що 15.11.2010 року ОСОБА_2 повернула ОСОБА_1 100 грн. Тобто загальна сума неповернутого боргу складає 1684 грн.

    Таким чином, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, повністю доведені належними та допустимими засобами доказування і не оспорюються відповідачем.

    Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що між сторонами відповідно до ст. 1046 ЦК України 23.04.2010 року та у травні 2010 року було укладено договори позики на загальну суму 1784 грн., які відповідачка зобов’язалася повернути 01.06.2010 року. Такі договори укладено з дотриманням передбаченої ст. 1047 ЦК України письмової форми. У встановлений в договорі строк – 01.06.2010 року – відповідачка не повернула позивачці позичені гроші, чим порушила вимогу ст. 1049 ЦК України. 15.11.2010 року ОСОБА_2 повернула 100 грн. Тому на підставі ст.ст. 1050, 625 ЦК України з неї на користь позивачки слід стягнути гроші за договором позики в сумі 1684 грн.

    Крім того, оскільки позов задоволено повністю, з відповідачки на користь позивачки на підставі ст. 88 ЦПК України слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати, а саме витрати, пов’язані із сплатою судового збору в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 грн.  

      Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за договорами позики 1684 (одну тисячу шістсот вісімдесят чотири) грн., на відшкодування витрат із сплати судового збору 51 (п’ятдесят одну) грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять) грн., а всього 1855 (одну тисячу вісімсот п’ятдесят п’ять) грн.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його винесення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апелційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, рішення суду набирає законної сили, якщо його не скасовано, у день розгляду справи апеляційним судом.

    СУДДЯ: