Копія: Справа №2-2365, 2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

    головуючого – судді Маржиної Т.В.

    при секретарі – Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, Комунальне підприємство Первомайське житлово-комунальне об’єднання №2,

    - про встановлення порядку користування квартирою, -

ВСТАНОВИВ:

    21.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що йому, ОСОБА_2, та дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу відповідачка створила нестерпні умови для його проживання у квартирі, через що він вимушений був залишити квартиру і в даний час проживає у військовому готелі. Вважає, що оскільки є власником частини квартири, має право нею користуватися, а тому просить встановити порядок користування спірною квартирою, виділивши йому у користування кімнату площею 12,50 кв.м., з якої є вихід на лоджію, а відповідачці з дітьми виділити у користування кімнати площею 16,80 та 7,50 кв.м., з однієї з яких є вихід на балкон; нежитлові приміщення залишити у спільному користуванні співвласників.

    В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_5 підтримали позов, просили його задовольнити.

    Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позов визнали частково, вважали, що при виділенні позивачу у користування кімнати площею 12,50 кв.м. будуть суттєво порушені частки співвласників, тобто частка квартири ОСОБА_1, якою він буде користуватися у такому випадку не буде пропорційною до його частки у праві власності. Просили виділити позивачу у користування кімнату площею 7,50 кв.м., а інші дві кімнати залишити в користуванні відповідачки та дітей, які різної статі. При цьому відповідачка не заперечувала проти того, що позивач буде мати можливість користувалися лоджією, вихід до якої знаходиться у кімнаті площею 12,50 кв.м., а балкон залишиться в користуванні її та дітей.

    Представник КП ПЖКО №2 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій покладався на розсуд суду при вирішенні справи.

    Представник Органу опіки та піклування в судовому засіданні при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

    Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх неповнолітня дитина ОСОБА_3 та неповнолітня донька відповідачки ОСОБА_4 є співвласниками трикімнатної квартири №АДРЕСА_1. Частка кожного співвласника складає ј. Такі обставини підтверджуються довідкою МБТІ, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Згідно довідки КП ПЖКО №2 усі співвласники зареєстровані у спірній квартирі. Відповідач позбавлений можливості проживати у квартирі, оскільки між сторонами нема згоди щодо порядку користування спільною власністю.

    Згідно технічного паспорту на спірну квартиру, вона має загальну площу 59,90 кв.м., житлову площу 36,80 кв.м., кухню, ванну, вбиральню, коридор, вбудовану шафу, лоджію, балкон. Житлові кімнати ізольовані і мають площу відповідно 16,80 кв.м., 12,50 кв.м., 7,50 кв.м., що видно з плану квартири. З кімнати площею 16,80 кв.м. є вихід на балкон, площа якого складає 3 кв.м. З кімнати площею 12,50 кв.м. є вихід на лоджію, площа якої складає 2,90 кв.м.

    Питання про місце проживання неповнолітньої дитини сторін в судовому порядку не вирішувалось. Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини. Згідно ч.1 ст. 173 СК України батьки і діти, зокрема, ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна. Згідно ч.2 ст. 176 СК України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом.

    Згідно ст. 155 ЖК України власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законом. Згідно ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

    Таким чином, позивач, відповідачка та їх діти, як співвласники спірної квартири мають право на користування цією квартирою відповідно до розміру часток у їх праві власності, тобто кожний по ј частині. При цьому суд повинен врахувати сімейні відносини між батьками та неповнолітніми дітьми, про які зазначено вище.

    Підсобні приміщення квартири: кухня, вбиральня, коридор, ванна, вбудована шафа безперечно повинні залишитись у спільному користуванні усіх співвласників.

    Оскільки житлова площа квартири складає 36,80 кв.м., відповідно у користування кожного співвласника в ідеальному варіанті повинно бути виділено по 9,20 кв.м. житлової площі. Оскільки житлові кімнати спірної квартири мають різні площі, жодна з яких не становить 9,20 кв.м., відповідно суд має визначити найбільш прийнятний для усіх співвласників варіант користування спільною квартирою.

    Так, у разі виділення позивачу у користування кімнати площею 12,50 кв.м., у спільному користуванні інших трьох співвласників залишиться житлова площа 24,30 кв.м., тобто по 8,10 кв.м. на одну особу, в цьому разі права відповідачки і дітей як співвласників будуть суттєво звужені.

    У разі виділення позивачу кімнати площею 7,50 кв.м., в спільному користуванні інших трьох співвласників залишиться 29,3 кв.м., тобто по 9,7 кв.м. на кожну особу, що найбільш приближено до ідеальної частки співвласників.

    При цьому суд враховує положення ст. 176 СК України, згідно якої батьки зобов’язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання і розвиток. Суд вважає, що в даному випадку інтереси неповнолітніх дітей є пріоритетними. Крім того, суд враховує згоду відповідачки на передачу в користування позивача лоджії.

    Враховуючи наведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Слід встановити порядок користування спірною квартирою з врахуванням інтересів усіх співвласників, в тому числі і неповнолітніх, і встановити наступний порядок користування спірною квартирою: позивачу у користування виділити кімнату площею 7,50 кв.м. та лоджію площею 2,9 кв.м.; відповідачу та дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділити у користування кімнати площею 16,8 кв.м. та 12,5 кв. м., а також балкон площею 3 кв.м. Інші підсобні приміщення: ванну, вбиральню, коридор, кухню, вбудовану шафу залишити у спільному користуванні співвласників.

    Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.  Встановити такий порядок користування квартирою №АДРЕСА_1: ОСОБА_1 у користування виділити кімнату площею 7,50 кв.м. та лоджію площею 2,9 кв.м.; ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  виділити у спільне користування кімнати площею 16,8 кв.м. та 12,5 кв.м., а також балкон площею 3,0 кв.м. Підсобні приміщення квартири: ванну, вбиральню, коридор, кухню, вбудовану шафу залишити у спільному користуванні співвласників.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я :  підпис

Копія вірна: СУДДЯ: