УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Летягіної О.В.
при секретарі Дяченко Л.О.
Вернігор О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом КП Ялтинської міської ради «Ремонтне – експлуатаційна організація №3» до ОСОБА_5, третя особа: виконавчий комітет Ялтинської міської ради, Ялтинська міська рада про стягнення витрат за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 8 червня 2010 року ,
В С Т А Н О В И Л А:
КП Ялтинської міської ради «Ремонтне – експлуатаційна організація №3» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа: виконавчий комітет Ялтинської міської ради, Ялтинська міська рада про стягнення витрат.
Вимоги мотивовані тим, що відповідач по рішенню Ялтинського міського суду АР Крим від 20.02.2009 року був зобов’язаний повернути Ялтинській міській раді земельну ділянку шляхом знесення кам’яного гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Але відповідач як боржник відмовився добровільно виконати рішення суду, тому було допущено примусове його виконання. В процесі примусового виконання рішення за розпорядженням Ялтинської міської ради КП РЕО №3 провело примусове виконання виконавчих дій. Витрати, які були понесені на виконання рішення суду складають 28808 грн. Позивач просить стягнути зазначену суму з відповідача, а також судові витрати по справі та накласти арешт на майно відповідача в цілях виконання судового рішення.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 8 червня 2010 року - позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь КП Ялтинської міської ради «РЕО №3» у відшкодування витрат суму у розмірі – 28808 грн. та судові витрати у розмірі 408 грн., а всього – 29216 грн. У цілях забезпечення виконання рішення накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що при ухваленні рішення суд не звернув увагу на його клопотання щодо призначення експертизи, оскільки він не згоден з сумою витрат, а також вказує, що суд не повинен був накладати арешт на квартиру, оскільки позивачем не були надані докази в підтвердження того факту, що дійсно є реальна можливість невиконання рішення суду. Також судом не враховано, що заочне рішення, по якому було допущено примусове виконання знаходиться на розгляді в касаційній інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 621 ЦК України у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач не виконав обов’язок про знесення гаражу за власний рахунок, тому він повинний відшкодувати збитки, понесені третьою особою –КП РЕО №3 у розмірі 28 808 грн.
З такими висновками повністю погоджується колегія суддів.
Судом було встановлено, що на підставі заочного рішення Ялтинського міського суду від 20.02.2009 року відповідач повинен був повернути Ялтинській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши її шляхом знесення кам’яного гаражу за власний рахунок. Оскільки добровільно відповідач рішення суду не виконав, то 18.05.2009 року було відкрито виконавче провадження відділом державної виконавчої служби № 307\5 по примусовому виконанню рішення.
З заяви ОСОБА_5 старшому державному виконавцю Ялтинського міського управління юстиції вбачається, що він отримав по пошті постанову про відкриття виконавчого провадження 26 травня 2009 року. З цієї ж заяви слідує,що ОСОБА_5 просив зупинити виконавче провадження до подачі ним апеляційної скарги на рішення суду, яке виконується \а.с.39\.
З постанови державного виконавця від 26 травня 2009 року слідує, що після відкриття виконавчого провадження ОСОБА_5 пропонується добровільно виконати рішення суду протягом семі днів. У разі невиконання рішення у встановлений строк державний виконавець виконує рішення у примусовому порядку, стягнув з боржника виконавчий сбір у розмірі 340 гривень та розходи пов’язані зі здійсненням виконавчих дійа.с.64\.
2 червня 2009 року постановою державного виконавця ВДВС Ялтинського ГУЮ за невиконання без поважних причин рішення суду, зобов’язуючого боржника здійснити певні дії, на ОСОБА_5 був накладений штраф у розмірі 170 гривень \а.а.65\.
З листа повідомлення ОСОБА_5 від 14 липня 2009 року слідує, що державний виконавець повідомляє його про те, що примусове виконання відбудеться 16 липня 2009 рокуа.с.70\.
Судом було встановлено, що будь-яких скарг на вищевказані дії державного виконавця Ащі А.Е. не подавав.
З матеріалів справи слідує, що виконання рішення проводилося з 16 липня по 7 серпня 2009 року \а.с.77-86\.
З матеріалів справи слідує, що 5 серпня 2009 року ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим рішення того суду від 20 лютого 2009 року було скасовано. Рішенням Ялтинського міського суду від 1 вересня 2009 року позовна заява прокурора м. Ялти була задоволена в повному обсязі. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим рішення суду від 1 вересня 2009 року залишено без змін.
Будь-яких заяв про поворот рішення суду відповідачем також не заявлялося, до того ж при повторному розгляді судом ухвалено таке саме рішення, що і було виконане.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилається на те, що суд не встановив суму заподіяної шкоди та не задовольнив його клопотання про призначення експертизи, а також необґрунтоване наклав арешт на його майно.
Колегія суддів вважає дані доводи необґрунтованими.
Дійсно до матеріалів справи були приєднані заперечення ОСОБА_5 від 8 червня 2009 року, з яких слідує, що він просить призначити експертизу по справі. Проте, з журналу судового засідання від 8 червня 2009 року вбачається , що ОСОБА_5,заявивши таке клопотання, в ході слухання справи заявив інше про зняття клопотання про призначення по справі експертизи \а.с.87-88\.
Проте в матеріалах справи позивач надав належні докази в обґрунтування суми понесених витрат, а саме акти державного виконавця від 16.07.2009р., 17.07.2009р., 20.07.2009р., 22.07.2009р., 23.07.2009р., 27.07.2009р., 05.08.2009р., локальні кошториси на знос гаражу та інші докази.
Ніяких порушень норм процесуального права не убачає колегія суддів і відносно накладання арешту на майно ОСОБА_5, а саме його квартиру, оскільки суд виходячи з положень статей 151-153 ЦПК України та встановлених обставин справи має право на забезпечення позову у вказаній спосіб.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає рішення законним та обґрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить,
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 8 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: