Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
суддів: Летягіної О.В.
при секретарі Дяченко Л.О.
Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства лікувально – оздоровчого комплексу «Трьохгірка» Відкритого акціонерного товариства «Трьохгірна мануфактура» ( далі ДП ЛОК «Трьохгірка») до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 31 травня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009 року ДП ЛОК «Трьохгірка» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення відповідачів з домоволодіння №16 по вул. Єфета у м. Євпаторії.
Вимоги мотивовані тим, що відповідачі без згоди власника домоволодіння, а також без відповідних документів проживають в домоволодінні АДРЕСА_1 яке на праві власності належить ДП ЛОК «Трьохгірка». Зазначають, що на підставі договору купівлі – продажу від 19.01.1949 року, підприємству «Трьохгірна мануфактура» належало домоволодіння по АДРЕСА_1 Згодом вказане домоволодіння перейшло у власність ДП ЛОК «Трьох гірка» ВАТ «Трьохгірна мануфактура», на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 11.01.2008 року за рішення Євпаторійського виконкому. Відповідачі самовільно без згоди власника зайняли домоволодіння позивача, не сплачують комунальні платежі. На пропозицію звільнити самовільне зайняте домоволодіння відповідачі не реагують. Позивач просить усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з домоволодіння АДРЕСА_1
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 31 травня 2010 року позов задоволено. ДП ЛОК «Трьохгірка» усунені перешкоди у користуванні власністю – домоволодінням по АДРЕСА_1 шляхом виселення з нього ОСОБА_5, ОСОБА_6 без надання іншого житла.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6 ставлять питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що спірне житло їм було надано у 1977 року після працевлаштування на посаду няньки в дошкільну установу №10 ЛОК «Трьох гірка». Вказує, що їм була надана кімната в одному з житлових будинків, розташованих по АДРЕСА_1, який використався адміністрацією в якості гуртожитку. Зазначають, що вони більш 30 років прожили у вказаному будинку і адміністрація АО « Трьохгірна мануфактура» ніяких претензій до них не пред’являла.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі проживають в спірному домоволодінні без законних підстав, передбачених Житловим кодексом України, тому відповідно до положень ст.116 ч.3 ЖК України підлягають виселенню як особи, що самовільно зайняли жиле приміщення.
З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів.
Статтею 116 ч.3 ЖК України передбачається, що осіб, які самовільно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Судом було встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_1 належало на праві власності підприємству «Трьохгірна мануфактура» на підставі договору купівлі-продажу від 19.01.1949 року, а потім перейшло до Дочірнього підприємства лікувально – оздоровчий комплекс «Трьохгірка», що підтверджується свідоцтвом про право власності на дане нерухоме майно від 11.02.2008 року виданого на підставі рішення виконкому Євпаторійської міської ради № 842-7 від 14.12.2007 рокуа.с.11\.
З матеріалів справи слідує, що відповідачі проживають у вказаному домоволодінні більш 30 років.
З трудової книжки ОСОБА_5, копія якої приєднана до матеріалів справи, слідує, що 23.01.1977 року вона була прийнята на роботу в дошкільну установу дитячий садочок № 10 «Сонячко» в м. Євпаторії, що належав комбінату «Трьохгірна мануфактура» на посаду няні. 19.06.1992 року дитячий садочок №10 введений у лікувально - оздоровчий комплекс «Трьохгірка». 01.11.1994 року ОСОБА_5 звільнена за ст.40 ч.1 КЗпП України \ за скороченням штатів \ \а.с.65\.
Судом було встановлено, що оскільки ОСОБА_5 працювала на підприємстві тому їй було дозволено на час роботи займати спірне житлове приміщення.
З пояснень позивача слідує, що після її звільнення адміністрація ЛОК неодноразово пропонувала їй з членами сім’ї звільнити спірне приміщення, хоча цей факт відповідачка заперечує.
З матеріалів справи слідує, що судом були допитані свідки, зокрема свідок ОСОБА_7, голова місцевого комітету профспілки, ОСОБА_8 член МК профспілки, та члени трудового колективу дитячого садочку «Сонячко» .
З пояснень вказаних свідків слідує, що в 1977 році ОСОБА_5. зверталася з заявою до адміністрації дитячого садочку з приводу надання житла. На засіданні комітету місцевого комітету профспілки їй був даний дозвіл на проживання по АДРЕСА_1
Встановлено, що вона вселилася у вказане їй приміщення та проживає у ньому більш 30 років.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав задовольняти позов про усунення перешкод власнику в користуванні житлом та виселення відповідачів, як осіб, що самовільно зайняли спірне приміщення.
Статтею 109 ч.1 ЖК України слідує, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.
Таких підстав для виселення відповідачів у даному позові не надано.
Згідно з вимогами ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного, колегія суддів рішення суду скасовує з ухваленням нового рішення про відмову в позові, у зв’язку з необґрунтованістю.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 31 травня 2010 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення.
В позові Дочірньому підприємству лікувально – оздоровчого комплексу «Трьохгірка» Відкритого акціонерного товариства «Трьохгірна мануфактура» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселенні - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: