Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Дяченко Л.О.
Суддів Летягіної О.В.
Іващенко В.В.
при секретарі Бугайовій В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ПАТ Акціонерний банк „Укргазбанк” до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ПАТ акціонерний банк „Укргазбанк” на заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 14 грудня 2009 року ,
В С Т А Н О В И Л А:
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вимоги мотивовані тим, що 24.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” та ОСОБА_5 був укладений договір про надання кредиту, згідно якого позивач надав кредит в сумі 474480 гривень зі сплатою 18,9 % річних, на споживчі потреби. Станом на 14.01.2009 року у ОСОБА_5 за кредитним договором перед банком виникло грошове зобов’язання в загальній сумі – 524 614, 40 гривень, яка складається з заборгованості по простроченому кредиту – 10 203, 88 грн., заборгованості по простроченим процентам – 45 093, 88 грн., пеня в сумі 5 040, 42 грн. В якості забезпечення своєчасного виконання відповідачем своїх обов’язків за кредитним договором, між банком та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір. В наступний час ОСОБА_6 померла. Відповідно до листа державної нотаріальної контори від 01.12.2009 року після смерті іпотекодавця ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_5, тому відповідно до норм ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1281 ЦК України він є спадкоємцем зазначеного нерухомого майна. Просять суд стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 14 грудня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” заборгованість по кредиту в сумі 524 614 гривень 40 копійок, судовій збір у розмірі 850 гривень і витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 126 гривень, а всього 525 590 гривень 40 копійок. У позові про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду ПАТ акціонерний банк „Укргазбанк” подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просять рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права. Вказує, що матеріалами справи підтверджено, що з метою забезпечення зобов’язання за кредитним договором, був укладений договір іпотеки з майновим поручителем ОСОБА_6 Предметом іпотеки є двокімнатна квартира. Іпотекодавець ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. З заявою про прийняття спадщини після смерті іпотекодавця звернувся тільки ОСОБА_5 Зазначає, що суд незважаючи на доказі, які містяться у справі, зробив необґрунтований висновок, що позивач не навів факт, що відповідач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6, прийняв спадщину та став власником предмета іпотеки. Вважають, що неотримання ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом/ заповітом не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, так як спадщина ним була прийнята і вважається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від часу прийняття спадщини відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту апеляційної скарги ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» слідує, що рішення суду ними оскаржено тільки в частині відмови у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому, виходячи з положень статті 303 ЦПК України, колегія суддів переглядає рішення суді тільки в межах апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції .
Відмовляючи в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд виходив з того, що позивач не надав суду доказів того, що відповідач ОСОБА_5 є єдиним спадкоємцем іпотекодавця ОСОБА_6 та що саме він прийняв спадщину та став власником предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1.
З такими висновками суду частково погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи слідує, що 24 березня 2008 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» і ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 2203-104-16, за яким банк передав позичальнику 474 480 гривень на задоволення споживчих потреб, а ОСОБА_5 зобов’язався повернути кредит у строк до 22 березня 2024 року зі сплатою 18,9 процентів річних.
На забезпечення цього зобов’язання 24 березня 2008 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» і ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір, відповідно до п.1.1. цій договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 2203-104-16 від 24 березня 2008 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 зобов’язання за договором не виконував, тому у нього виникла заборгованість за суму 524 614 гривень 40 коп.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_5 в однобічному порядку відмовився від виконання умов договору, тому у іпотекодержателя виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Колегія суддів вважає, що суд обґрунтоване послався в рішенні на статтю 572 ЦПК України та статтю 33 ч.1 Закону України «Про іпотеку» з положень яких слідує, що
у разі невиконання або неналежного невиконання боржником основного зобов’язання кредитор - іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
З матеріалів справи вбачається, що іпотекодавець ОСОБА_6 померла 18 січня 2009 року.
З довідки першої Ялтинської державної нотаріальної контори від 1 грудня 2009 року слідує, що після смерті ОСОБА_6 заведена спадкова справа № 507 за 2009 рік, за прийняттям спадщини звернувся спадкоємець з заявою про прийняття спадщини, син спадкодавця ОСОБА_5, що мешкає в АДРЕСА_1 \ а. с. 63\.
Статтею 23 Закону «Про іпотеку» передбачається, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Статтею 1299 ч.2 ЦК України передбачається, що право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Тому висновок суду про те, що ОСОБА_5 не є власником предмету іпотеки – обґрунтований.
Крім того, з положень стаття 35 Закону України «Про іпотеку» слідує, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Отже у випадках, коли з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена ст.35 Закону України «Про іпотеку» банком іпотекодавцю та або боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, в його задоволенні може бути відмовлено.
Тобто недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові.
Виходячи з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази дотримання банком процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів вважає можливим відмовити в позові у зв’язку з тим, що подача позову про звернення стягнення на предмет іпотеки подана передчасно без дотримання встановленого законом для цього порядку.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ПАТ акціонерний банк „Укргазбанк” задовольнити частково.
Заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 14 грудня 2009 року скасувати в частині відмови у позові.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» в позові до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити з інших підстав.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: