У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Іващенко В.В.
суддів: Дяченко Л.О.
Летягіної О.В.
при секретарі: Вернігор О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю та про відшкодування моральної шкоди і судових витрат у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У червні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона на підставі Державного акту є власником земельної ділянки площею 0,1063 га, розташованої в північному секторі на території Новофедорівської селищної ради АРК. Відповідач у 2002 році з усного дозволу її чоловіка на зазначеній земельній ділянці поставив тимчасово металевий гараж. На її пропозицію у квітні 2010 року звільнити належну їй земельну ділянку та убрати гараж, каміння-черепашник та інше майно, отримала від відповідача відмову.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АРК від 05 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_6 знести металевий гараж і вивезти каміння-черепашник та інше майно, що йому належить, яке знаходиться з південної сторони земельної ділянки площею 0,1063 га, розташованої в північному секторі на території Новофедорівської селищної ради Лакського район АРК. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 сплачений по справі судовий збір у розмірі 08 грн. 50 коп., понесенні витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у сумі 37 грн. 00 коп.
В іншій частині позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що судом неправильно застосовані нормі матеріального права та порушені норми процесуального права. Зокрема зазначає, що гараж та земельну ділянку вин використовує з 1981р. з усного дозволу командиру військової частини, тому вин земельну ділянку самовільно не займав.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду не вбачає.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що гараж є самочинно побудованим, позивачка як власником земельної ділянки, на якій цей гараж побудований, має право вимагати усунення будь-яких порушень її права на землю; але заподіювання її моральної шкоди позивачка доказами не довела.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та здійснені у відповідності з нормами діючого матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Якщо власник/ користувач / земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила/ здійснює / самочинне будівництво на його земельній ділянки, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила/ здійснює / самочинне будівництво, або за її рахунок.
На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.04.2010р., виданого на підставі рішення 32 сесії 5 скликання Новофедорівської селищної ради Сакського району АР Крим від 25 червня 2008 року № 816/9, є власником земельної ділянки площею 0,1063 га, що розташована в смт. Новофедорівка, північний сектор на території Новофедорівської селищної ради Сакського району АР Крим/ а.с. 8 /.
На вказаної земельної ділянки відповідачем здійснено будівництво гаражу, що сторонами не заперечується.
Але ніяких доказів щодо правомірності будівництва відповідачем не надано, тому суд обґрунтовано визнав цю споруду самочинною.
Власник земельної ділянки вимагає усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження його земельною ділянкою шляхом знесення самочинного гаражу та вивезення каміння-черепашнику та інше майно.
Ці вимоги позивачки відповідають нормам діючого цивільного і земельного законодавства, тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, викладенні в неї заперечення ніякими доказами не підтверджені, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 303, 307-308, 313, 315, 319, 323-325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: