РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 15 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Яковенко Л.Г.
суддів Синельщікової О.В.
Бондарева Р.В.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 Республіканської установи «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат», ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 Республіканської установи «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат», ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ставлять питання про скасування рішення суду і просять направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважають, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказують, що поза увагою суду залишилася та обставина, що відповідачем ОСОБА_7 Республіканською установою «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат» другому позивачу спричинена матеріальна та моральна шкода.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_8 звільнений від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України як погонич тварин, не працює у іншого відповідача КРУ «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат», а тому відповідачі не повинні відшкодовувати позивачам шкоду, завдану пошкодженням автомобілю в результаті ДТП. Крім того, суд виходив з того, що ОСОБА_9 не є власником пошкодженого автомобілю, а тому не має права на відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального та процесуального права, неповно і неправильно встановив дійсні обставини справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, що тягне за собою скасування судового рішення з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що 19 вересня 2008 року на автодорозі Сімферополь – Бахчисарай у с. Глибокий Яр автомобіль NISSAN NOТЕ, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_6 зіткнувся з коровою, яка вийшла на проїзну частину дороги.
Власником зазначеного автомобілю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, є позивач ОСОБА_5
Позивач ОСОБА_9 володіє зазначеним транспортним засобом за договором з власником на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3, виданого 04 березня 2008 року (а.с.34).
При розгляді справи судом також встановлено, що в результаті зіткнення з твариною зазначений автомобіль зазнав пошкоджень і розмір матеріальної шкоди складає згідно звіту про оцінку SL № 9436 від 19 вересня 2008 року 20800,80 грн., до зазначеної суми включено повну вартість відновлюваного ремонту та розмір втрати товарної вартості (а.с.9-24).
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При розгляді справи апеляційним судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що власником домашньої тварини є відповідач КРУ «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат», і зазначена тварина утримувалася у його підсобному господарстві, а випасав її під час трудової терапії відповідач ОСОБА_8, який є інвалідом ІІ групи з дитинства і направлений до КРУ «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат» на державне утримання.
Відповідно до частини 1 статті 180 Цивільного кодексу України тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.
Апеляційним судом встановлено, що власником корови не було забезпечено належний нагляд за твариною, яка знаходячись за територією інтернату створила перешкоду дорожньому руху і завдала шкоди майну позивача ОСОБА_6
Згідно з частинами 4, 1, 5 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов’язує, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Зазначений обов’язок власника також узгоджується і з вимогами частин 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України, відповідно до якої при здійсненні цивільних прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди іншим особам.
Колегія суддів дійшла висновку, що власник домашньої тварини повинен відповідати перед потерпілим за завдану матеріальну і моральну шкоду пошкодженням його майна за наявності вини відповідно до вимог статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України.
Що стосується права позивача ОСОБА_6 на відшкодування шкоди, то колегія суддів виходить з того, що відповідно до частини 3 статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 395 Цивільного кодексу України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння.
За статтею 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач ОСОБА_9 має право на звернення до суду з вимогами про відшкодування спричиненої саме йому матеріальної і моральної шкоди
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню, колегія суддів враховує висновок про оцінку, дані про коефіцієнти інфляції, розмір збитків, понесених на оцінку, а моральної шкоди – обставини справи, характер правопорушення, глибину душевних страждань потерпілого і вважає достатньою суму у 3000 грн.
Також, відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати на сплату судового збору 263,30 грн. + 131,61 грн. = 394,91 грн. та на інформаційно-технічно забезпечення розгляду справи 60 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 Республіканської установи «Бахчисарайський психоневрологічний інтернат» на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції 25767,14 грн., збитки, понесені на оцінку пошкодженого майна 563 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн., судових витрат по сплаті судового збору 394,91 грн., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 60 грн., а всього 29785,05 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Бондарев Р.В.