Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Іващенко В.В.
Суддів: Дяченко Л.О.,
Летягіна О.В.
При секретар: Вернігор О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи – Перша Ялтинська державна нотаріальна контора, Бюро технічної інвентаризації м. Ялта, - про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_5, уточнивши пізніше позовні вимоги, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його рідний дядько ОСОБА_8, після смерті якого залишилось спадкове майно (земельна ділянка, частка домоволодіння та грошові внески). Мати позивача, ОСОБА_9 – рідна сестра ОСОБА_8 і спадкоємець другої черги, - раптово померла за місцем проживання у м. Москві від інсульту ІНФОРМАЦІЯ_2 року до закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, не прийняв спадщину після його смерті, таким чином, по праву спадкової трансмісії вин замість матері як її син є спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_8
Відповідач у справі також є рідним братом ОСОБА_8 і спадкоємцем другої черги нарівні з позивачем.
Після смерті матері вин у встановлений законом строк звернувся до нотаріальних контор у м. Москва та м. Ялта з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
ОСОБА_6, ввів його в оману щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_8 та таким чином своїми навмисними діями сприяв до прикликання його самого до спадкування та відсторонення від спадкування ОСОБА_9, тобто сприяв збільшенню належної йому частки спадщини.
Позивач з 31.12.2008р. знаходився у службовому відрядженні за кордоном, де потрапив до гошпиталю, після повернення в м. Москву, де вин мешкає, тривалий час знаходився на лікуванні; крім того, 02.02.2009р., коли йому залишалося трохи більше місяця на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, у нього були викрадені документи і інші цінні речі і їх треба було відновлювати, тому з цих причин ним був пропущений строк звернення до нотаріальної контори.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволений частково.
Визначено ОСОБА_5 додатковий строк для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою 15 травня 2009 року (реєстровий номер – 2-1683) на ім’я ОСОБА_6 в частині ј частки жилого будинку з відповідною часткою господарських та побутових будівель і споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою 15 травня 2009 року (реєстровий номер – 2-1684) на ім’я ОСОБА_6 в частині Ѕ частки грошових вкладів.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою 15 травня 2009 року (реєстровий номер – 2-1683) на ім’я ОСОБА_6 в частині Ѕ частки земельної ділянки площею 0, 0549 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
В позові про визнання недійсним державного акту на ім’я ОСОБА_6 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 1 820 грн.
В апеляційної скарги представник ОСОБА_6 ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову , посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим. Зокрема зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про поважність пропуску позивачем строку на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, судом порушені вимоги процесуального законодавства щодо мотивувальній частини рішення, не надана оцінка запереченням відповідача, наведені позивачем причини пропуску строку на звернення до нотаріальної контори безпідставно визнані поважними та безпідставно з відповідача стягнуто судові витрати.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на праве власності належала земельна ділянка, Ѕ частка домоволодіння і грошові внески; ОСОБА_6 як спадкоємцю другої черги, родинні стосунки якого з померлим підтверджені рішенням суду, були видані свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 за законом; ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6/ родинні стосунки з померлим також підтверджені рішенням суду / була спадкоємцем другої черги, але до закінчення строку на прийняття спадщини після ОСОБА_8, померла, не прийняв спадщини, її син ОСОБА_5 по праву трансмісії є спадкоємцем другої черги нарівні з ОСОБА_6 але спадщину не прийняв з поважних причин, оскільки вин є громадянином іншої держави, де постійно і мешкає, страждає на серцеве захворювання і неодноразово проходив курс лікування, ним були втрачені документи, які вжитими заходами розшуку знайдені не були та виявлені були тільки 10.03.2009р., тобто після закінчення 05.03.2009р. строку на звернення до нотаріальної контори.
У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним державного акту, виданого на ім’я ОСОБА_6 було відмовлено з тих підстав, що державний акт йому не видавався.
Рішення суду у цій частини нікім не оскаржується.
З висновками суду першої інстанції щодо поважності пропуску позивачем строку на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подачі заяви колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, та порушень діючого законодавства не встановлено.
На підставі ст. 1258 ЦК України спадкоємці згідно із законом отримують право на спадкоємство по черзі. Кожна наступна черга спадкоємців згідно із законом отримує право на спадщину у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Виходячи з положень ст. 1261 ЦК України рідні брати і сестри право на спадкоємство згідно із законом мають в другу чергу.
Відповідно до ст. 1266 ч. 3 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їх матері, батькові/ сестрі, братові спадкодавця /, якби вони були живі на час відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, після смерті якого залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,0549 га, Ѕ частка домоволодіння, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, - та грошові внески.
Спадкоємців першої черги не було.
Спадкоємець другої черги – брат ОСОБА_8 ОСОБА_6, родинні стосунки якого були встановлені рішенням Ялтинського міського суду АРК від 21 квітня 2009р., яке набрало законної сили, 03 жовтня 2008р. звернувся до Ялтинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 та про наявність інших спадкоємців ОСОБА_6 до відома нотаріуса не довів.
На підставі вище вказаного рішення суду 15 травня 2009 року ОСОБА_6 були видані свідоцтва: про право на спадщину згідно із законом на Ѕ частку жилого будинку і прилеглими до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами/ реєстр. № 2-1683 / і на земельну ділянку площею 0,0549га, розташовану на території Сімеїзської селищної ради, передану для обслуговування житлового будинку і господарських споруд/ реєстр. № 2-1685 / за адресою: АДРЕСА_1; а також – на грошові внески з належними відсотками і компенсаційними виплатами у філії Ялтинського відділення Ощадного банку України № 4549/03/ реєстр. № 2-1684 /.
Однак, окрім ОСОБА_6 у ОСОБА_8 були ще рідні брати і сестри, серед яких і ОСОБА_9, родинні стосунки якої з ОСОБА_8 також встановлені рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 17.05.2010 року.
До закінчення встановленого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 ОСОБА_9І померла/ ІНФОРМАЦІЯ_2/, не прийняв спадщини, тому позивач по праву спадкової трансмісії є спадкоємцем другої черги замість своє матері після смерті ОСОБА_8 і нарівні з ОСОБА_6
Статтею 1270 ЦК України передбачене, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття ним спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
На підставі ст. 1272 ч. 3 ЦК України суд за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
Як вказувалося вище, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення строку на прийняття спадщини – 09.02.2009р., померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року його рідна сестра ОСОБА_9, яка спадщину не прийняла.
У її сина ОСОБА_5 спадкоємця другої черги за правом спадкової трансмісії залишався строк для прийняття спадщини менше трьох місяців, тому вин згідно із законом продовжувався до трьох місяців, тобто до 05 березня 2010 року.
Але у вказаний строк вин був не мав можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки вин є громадянином іншої держави та у лютому 2009 року ним були втрачені важливі особисті документі, які були виявлені тільки 10 березня 2010 року, крім того вин страждає на серцеве захворювання і у зазначений період, особливо після смерті матері, неодноразово проходив курс лікування.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про поважність причин, з яких ОСОБА_5 було пропущено встановлений законом строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і обґрунтовано визначив йому для цього додатковий строк.
Але з висновками суду першої інстанції про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих на ім’я ОСОБА_6, недійсними частково, колегія суддів погодиться не може, оскільки вони здійснені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно зі ст. 1301 ЦК України якщо буде встановлено, що особа, якої видано свідоцтво про право на спадщину, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом, вона за рішенням суду визнається недійсним.
Як роз’яснює Пленум Верховного Суду України у п. 27 Постанови № 7 від 30.05.2008р., іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв’язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до суду з позовом про визнання свідоцтв про право на спадщину, виданих на ім’я ОСОБА_6, недійсними частково, посилаючись на норми ст. 1301 ЦК України, які передбачають визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину в цілому.
Суд першої інстанції вирішуючи спір в цій частини, також послався на вказану норму цивільного законодавства, однак всупереч вимогам законодавства визнав свідоцтва про право на спадщину недійсними частково.
На підставі викладеного, враховуючи, що видача свідоцтв про право на спадщину на ім’я ОСОБА_6 порушує права позивача, та виходячи з положень ст. 1301 ЦК України і роз’яснень з цього приводу Пленуму Верховного Суду України, рішення суду першої інстанції в цій частини підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення в цій частини про визнання свідоцтв про право на спадщину на ім’я ОСОБА_6 недійсними, що не суперечить позовним вимогам ОСОБА_5
Керуючись ст.ст. 303, 307-309, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_10 ОСОБА_11 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2010 року в частини задоволення позовних вимог про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_6 скасувати з ухваленням в цій частини нового рішення про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом, які видані Першої Ялтинською державною нотаріальною конторою 15 травня 2009 року/ реєстрові номері 2-1683, 2-1684, 2-1685 / на ім’я ОСОБА_6 , недійсними.
В іншій частини це ж рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: