УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 08 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Яковенко Л.Г.
суддів Синельщікової О.В.
Бондарева Р.В.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи – Ялтинська міська рада, Ялтинське міське управління земельних ресурсів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачки за зустрічним позовом – ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог і просить ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції не дав належної оцінки наданим позивачкою за зустрічним позовом доказам. Посилається на те, що поза увагою суду залишилася та обставина, що в результаті протиправних дій ОСОБА_5 ОСОБА_6 позбавлена права власності на свою земельну ділянку. Крім того, вважає, що судом при розгляді справи порушено вимоги Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить її відхилити як безпідставну.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю, суд першої інстанції виходив з того, що у такий спосіб не може бути захищено право власності позивачки на належну їй спірну земельну ділянку.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що судом першої інстанції обставини справи встановлені повно і правильно, при розгляді справи вимоги матеріального та процесуального права дотримано.
Відповідно до частини 2 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно з пунктом 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої ради.
Частиною 1 статті 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
При розгляді справи судом встановлено, що рішенням Ялтинської міської ради від 29 вересня 1999 року № 31 на підставі рішення Ялтинської міської ради від 31 березня 1999 року ОСОБА_5 надана у користування земельна ділянка площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу АДРЕСА_1 (т.1 а.с.5).
01 жовтня 1999 року на підставі рішення Ялтинської міської ради від 31 березня 1999 року на ім’я позивача ОСОБА_5 виданий державний акт серії І-КМ № 003334 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу по вул. Малишева у м. Ялті (т.1 а.с.6).
23 серпня 2002 року на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28 грудня 2001 року, № 468 (4) ОСОБА_5 видано свідоцтво № 978 про право власності на індивідуальний гараж з майстернями (бокс №2), загальною площею 126,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.7).
Рішенням Ялтинської міської ради від 28 березня 2002 року № 28 ОСОБА_6 надана у постійне користування земельна ділянка площею 0,0025 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу в районі будинку АДРЕСА_2.
22 травня 2002 року на підставі рішення Ялтинської міської ради від 28 березня 2002 року № 28 на ім’я ОСОБА_6 виданий державний акт серії ІІ-КМ № 071638 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0025 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.17).
На зазначеній земельній ділянці позивачка за зустрічним позовом встановила збірно-розбірний металевий гараж.
Рішенням Ялтинської міської ради № 78 від 07 жовтня 2004 року державний акт серії І-КМ № 003334 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0040 га, виданий ОСОБА_5 01 жовтня 1999 року, визнано таким, що втратив чинність та анульовано.
ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку площею 0,0350 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруджень (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.8).
23 листопада 2004 року на підставі рішення Ялтинської міської ради від 07 жовтня 2004 року № 78 на ім’я ОСОБА_5 виданий державний акт серії КМ № 114892 на право власності на земельну ділянку площею 0,0350 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруджень (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.9).
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Частинами 1 – 4 статті 116 Земельного кодексу України встановлені підстави набуття права на землю.
Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтями 140, 141 Земельного кодексу України встановлені підстави припинення права власності на земельну ділянку та права користування земельною ділянкою. Вказаний у цих статтях перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка площею 0,0025 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на підставі державного акту серії ІІ-КМ № 071638 на право приватної власності на земельну ділянку цілком знаходиться у межах земельної ділянки площею 0,0350 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 виданий державний акт серії КМ № 114892 на право приватної власності на земельну ділянку, що підтверджується експертними висновками Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3091 від 12 грудня 2005 року та № 1281 від 25 червня 2009 року (т.1 а.с.127-129, т.2 а.с.142-144).
Враховуючи, що сторонам у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві власності належить одна і та ж сама земельна ділянка, що підтверджується державними актами, які у встановленому законом порядку не визнані недійсними або анульовані, і видані на підставі рішень Ялтинської міської ради, які на теперішній час не визнані незаконними, колегія суддів апеляційного суду, з урахуванням частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивачки за зустрічним позовом на земельну ділянку не може бути захищено шляхом усунення перешкод у користуванні, оскільки за вказаних обставин не можливо вирішити, чиї саме права відносно земельної ділянки порушені.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не мають правового значення для вирішення спору, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Бондарев Р.В.