У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Горбань В.В.
суддів Курської А.Г.
Макарчук Л.В.
при секретарі Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України, санаторію «Гірське сонце» Міністерства охорони здоров’я України до відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського Управління юстиції (далі відділу ДВС), ОСОБА_5 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Фонду державного майна України, приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Лотаревої Тетяни Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Полипак» (далі ТОВ), ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними прилюдних торгів і свідоцтва про право власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 10 лютого 2010 року позов заступника прокурора задоволено частково. Визнано недійсними прилюдні торги, проведені ТОВ «Полипак», внаслідок яких було видано Акт державного виконавця відділу ДВС Ялтинського Управління юстиції від 15.05.2000 року з продажу двоповерхової будівлі спального корпусу №1 території 2 санаторію «Гірське сонце» Міністерства охорони здоров’я України, розташованого в м.Алупка, вул. Леніна,9.
Визнано недійсним посвідчене 13.06.2000 року приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Лотаревою Т.В і зареєстроване в реєстрі за №1-1416 свідоцтво серії АВМ №082921 на ім`я ОСОБА_5 про право власності на двоповерхову будівлю корпусу №1 території 2 санаторію «Гірське сонце» в м.Алупка, вул. Леніна,9.
В частині застосування наслідків недійсності правочину відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 10.02.2010 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до ухвалення немотивованого рішення по справі. Вказує, що вона та інші учасники судового розгляду не були належним чином сповіщенні про дату розгляду справи. Крім того, суд не дав належної оцінки тому факту, що прилюдні торги відбулися на підставі наказу Арбітражного суду АР Крим від 26.01.1999 року №5736-1 про звернення стягнення на майно боржника санаторію «Гірське сонце» та неправильно трактував положення Закону України «Про власність», який діяв на той момент.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника ОСОБА_8 та ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини 3 статті 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Згідно за статтею 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Правилами статті 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Згідно зі статтею 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Як убачається з матеріалів справи 15 травня 2000 року державним виконавцем ДВС м.Ялти було складено Акт про проведення публічних торгів ТОВ фірмою «Полипак», згідно яких двоповерхова споруда корпусу №1 території 2 санаторію «Гірське сонце» в м.Алупка, вул. Леніна, 9 була продана ОСОБА_5 Як зазначено в акті торги відбулися на підставі наказу Арбітражного суду АР Крим №5736-1 від 26.01.1999 року про звернення стягнення на майно боржника – санаторію «Гірське сонце» в сумі 189928 грн.80 коп. на користь СМП СК «Росія» (том1 а.с.8).
Як зазначив позивач у позовній заяві, державний виконавець не перевірив факт належності боржнику (санаторію «Гірське сонце») спірного майна, внаслідок чого наклав арешт та реалізував майно, яке належить Міністерству охорони здоров’я України.
Таким чином, позовом оскаржуються дії державного виконавця при проведенні торгів з реалізації майна, на яке було накладено арешт.
Суд першої інстанції не взяв до уваги, що розгляд позовних вимог провадиться з урахуванням загальних положень про підвідомчість справи суду, встановлення підстав визнання дій державного виконавця незаконними та торгів недійсними і про належність, допустимість та оцінку доказів.
Справи даної категорії розглядаються не районними (міськими) судами, а Господарським судом відповідно до вимог ст.121-2 ГПК України.
Згідно частини 1 та частини 2 статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом.
В даному випадку прокурором було об’єднано кілька пов’язаних між собою вимог, одні з яких підвідомчі районному (міському) суду (питання про визнання недійсним свідоцтва, виданого нотаріусом та про витребування майна шляхом приведення сторін в первісний стан), а інші – Господарському суду. А тому вони разом бути розглянуті не можуть.
Згідно роз’яснень, що містяться в пункті 1 абзац 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» «скарги розглядаються за правилами гл.31-Г ЦПК України (в редакції 1963 року) та ст.121-2 ГПК України, якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у ст.3 Закону №606-XIV, звернення – за правилами, встановленими Законом №606- XIV, V ЦПК, статтями 89, 118-122 ГПК України…». В пункті 2 Постанови роз’яснюється, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця подаються до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду України від 27.06.2007 року №04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» (із змінами від 29.12.2008 року та від 01.07.2009 року), які містяться в п.3 абз.5 Господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів між суб’єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, пов’язані з визнанням недійсними угод, укладених шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі угод щодо купівлі-продажу і оренди землі, а так само актів про проведення відповідних торгів (аукціону).
Розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121-2 ГПК України є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід’ємною частиною судового процесу.
Отже зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, який видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу).
Відповідно до частини 1 статті 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених, зокрема в пункті 1 частини 1 статті 205 ЦПК України, якою передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання недійсними прилюдних торгів підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі згідно пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України.
Виходячи з наведеного та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 205 ЦПК України, статтею 307, частиною 1 статті 310, статтями 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2010 року задовольнити частково.
Заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 лютого 2010 року в частині заявлених вимог про визнання недійсними прилюдних торгів скасувати.
Провадження у справі за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України, санаторію «Гірське сонце» Міністерства охорони здоров’я України до відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського Управління юстиції (далі відділу ДВС), ОСОБА_5 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Фонду державного майна України, приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Лотаревої Тетяни Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Полипак» (далі ТОВ), ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними прилюдних торгів – закрити.
Роз’яснити позивачу право звернутися з такими вимогами до відповідного Господарського суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: