РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Луніна С.В.
Суддів Адаменко О.Г.
Кірюхіної М.А.
При секретарі Бініашвілі Б.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на майно, за апеляційною скаргою Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії» на рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
7 листопада 2006 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу будівлі і споруди, розташованої в с. Стерегуще, Роздольненського району, Автономної Республіки Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у вересні 2006 року він за договором купівлі-продажу придбав у відповідача вказане майно, повністю сплативши його вартість. Відповідач передав йому будівлю і споруду, а також документи на них, але від нотаріального посвідчення угоди ухиляється.
Рішенням Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2006 року позов задоволено. За ОСОБА_5 визнано в цілому право власності на будівлю та споруду, що розташовані в АДРЕСА_1, а саме на вагон спальний та будівлю літньо-сезонного магазину на сваях 12х19 кв.м. загальною площею 100 кв.м.
Додатковим рішенням цього ж суду від 9 листопада 2007 року позов ОСОБА_5 задоволено. За ОСОБА_5 визнано в цілому право власності на споруду, що розташована в селі Стерегуще, Роздольненського району, Автономної Республіки Крим, а саме на клімат-павільйон на сваях 12х19 кв.м. загальною площею 100 кв.м.
Зазначені рішення суду сторонами не оскаржувались і набрали законної сили.
Проте, з апеляційною скаргою на рішення суду звернулося КРП «БРТІ у м.Євпаторії».
В апеляційній скарзі КРП «БРТІ м. Євпаторії» просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції без достатніх підстав застосував до спірних правовідносин частину 2 статті 220 ЦК України і не врахував, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту прийняття його до експлуатації та державної реєстрації.
КРП «БРТІ м. Євпаторії» є органом, що здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, і має діяти при цьому згідно з вимогами закону. Здійснення КРП «БРТІ м. Євпаторії» на підставі рішення суду реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які не прийняті до експлуатації, буде суперечити закону.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника КРП «БРТІ м. Євпаторії», дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався частиною 2 ст. 220 ЦК України і виходив з того, що між позивачем ОСОБА_5 з однієї сторони і відповідачем ОСОБА_6 з другої сторони 23 червня 2006 року був укладений договір купівлі-продажу будівлі і споруди, що розташована в АДРЕСА_1. Позивач повністю виконав свої зобов’язання за даним договором, передавши відповідачу обумовлену договором суму вартості споруди та будівлі. Проте, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення цього договору.
З даним висновком суду не погоджується колегія суддів, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з вимогами частини 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.
Відповідно до вимог ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Норма частини 2 ст. 220 ЦК України не застосовується до договорів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки моментом укладення такого договору є момент його державної реєстрації, а не нотаріального посвідчення.
Оскільки договір купівлі-продажу споруди та будівлі, укладений між сторонами, крім нотаріального посвідчення підлягає державній реєстрації, він не може бути визнаний дійсним на підставі частини 2 ст. 220 ЦК України.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Оскільки підстав для визнання в судовому порядку угоди дійсною немає, за позивачем не може бути визнано і право власності на придбане за цією угодою майно.
Таким чином, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Пунктом 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що д о створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, затверджено Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 1.6. цього Положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
В матеріалах справи відомості щодо прийняття в експлуатацію нерухомого майна, що є предметом спору, відсутні.
Здійснення КРП «БРТІ м. Євпаторії» на підставі оскаржуваного рішення суду реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що не прийнятий до експлуатації, буде суперечити вимогам пункту 1.6. Тимчасового положення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду порушує права КРП «БРТІ м. Євпаторії», яке при здійсненні державної реєстрації зобов’язано як і державні органи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду і додаткове рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь КРП «БРТІ м. Євпаторії» підлягає стягненню на відшкодування судових витрат 162 грн. 50 коп., а також судовий збір на користь держави в сумі 90 грн. 25 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, пунктом 4 частини 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії» задовольнити.
Рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2006 року і додаткове рішення від 9 листопада 2007 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання угоди дійсною і визнання права власності відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь КРП «БРТІ м. Євпаторії» на відшкодування судових витрат 162 грн. 50 коп., а також судовий збір на користь держави в сумі 90 грн. 25 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: