С права № 22ц-18649/2010р. Головуючий в 1 інстанції Рассуждай Я.М.
Категорія 57 Доповідач Хейло Я.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Новікової Г.В.
суддів Хейло Я.В., Маширо О.П.
при секретарі Яменко А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни, третя особа Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Донецька, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,-
в с т а н о в и в :
Позивач 21 травня 2009 року звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 21 листопада 2007 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 1 листопада 2007 року про стягнення з нього суми боргу за договором позики, відповідно до виконавчого напису нотаріусу про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 360 000 американських доларів. Вважає,що виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, оскільки його було здійснено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Постанови КМУ № 1172 від 29.10.1999 року. В порушення вимог закону виконавчий напис було видано на підставі дублікату договору позики, без надання необхідного переліку документів, виконавчий напис викладено на окремому листі, а не безпосередньо на тексті угоди та безспірність цієї заборгованості нічим не підтверджено.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 27 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 27 жовтня 2007 року, зареєстрований у реєстрі № 5695, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентиною Володимирівною про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 360 000 доларів США та витрат за вчинення виконавчих дій.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 оспорює обґрунтованість цього судового рішення та ставить питання про його скасування та відмову у задоволенні заявлених вимог, оскільки вважає, що рішення суду не відповідає вимогам закону. Можливість стягнення суми боргу за договором позики у безспірному порядку передбачено укладеною між сторонами угодою, строк повернення коштів за договором позики сплинув 1 червня 2007 року, а тому нотаріус, відповідно до вимог закону, вчинив виконавчий напис про його примусове стягнення.
В засіданні апеляційного суду представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 проти задоволення скарги заперечувала, просила її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Інші учасники судового розгляду в засідання апеляційного суду не з’явилися,про день та час судового розгляду повідомлені належним чином та суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
Апеляційний суд, заслухав суддю - доповідача,представника позивача, вивчив матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови „ Про судове рішення у цивільній справі ” № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Обгрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Ухвалюючи рішення про задоволення вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», без підтвердження безспірності заборгованості та факту її існування, а тому є таким, що не підлягає виконанню .
Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що 13 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено та нотаріально посвідчено договір позики на суму 360 000 доларів США, відповідно до якого ОСОБА_1 позичив ОСОБА_3 360 000 доларів США та ОСОБА_3 взяв на себе зобов’язання повернути ОСОБА_1 визначену у договорі позики суму у строк до 1 червня 2007 року.
Як вбачається зі змісту угоди сторони прийшли до згоди, що у разі, якщо позичальник не поверне гроші у встановлений в договорі строк , позикодавець має право стягнути заборгованість у безспірному порядку. Документом, що підтверджує безспірність заборгованості позичальника та встановлює прострочення виконання зобов’язання буде вважатися розписка позичальника ё яка знаходиться у позикодавця. Позика вважається повернутою в момент передання грошей готівкою або зарахування грошей на банківський рахунок позикодавця. У разі відмови прийняти гроші, позичальник має право внести суму боргу на депозит (п.4,5,6 договору позики ,а.с.8).
Враховуючи, що у встановлений договором строк грошове зобов’язання відповідно до умов договору виконане не було 27 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. вчинений нотаріальний напис про стягнення зі ОСОБА_3 за договором позики від 13 жовтня 2005 року суми еквівалентної 360 000 доларів США та витрат за вчинення виконавчого напису.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Положеннями ст. 88 цього Закону передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 284 « Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 03.03.2004 № 20\5, передбачено, що нотаріус вчиняє написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Пункт 1 відповідної постанови КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року містить перелік документів для стягнення за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а саме: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення зобов’язання .
Враховуючи викладене , нотаріус діяла в межах повноважень, передбачених Законом України «Про нотаріат» ,тому вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.
Апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції в тієї частині, що виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню оскільки викладений на окремому документі та для здійснення виконавчого напису надано дублікат договору позики, оскільки вони суперечать вимогам п.п.29,287,288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими передбачено, що дублікат нотаріально посвідченого договору має силу оригіналу та у певних випадках можливо вчинення нотаріусом виконавчого напису на окремому спеціальному бланку. Отже, вказані обставини не є підставою для визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню .
Висновки суду про те що, виконавчий напис вчинено в порушення вимог закону, оскільки нотаріусу не було надано документів на підтвердження безспірності заборгованості також не відповідають вимогам закону та змісту договору позики , в якому сторони дійшли згоди про можливість стягнення суми позики за договором у безспірному порядку та визначили, що документом, який підтверджує безспірність заборгованості є розписка позичальника, котра знаходиться у позикодавця.
Відповідно до вимог ст. 309 ч. 1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Таким чином, рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 квітня 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309,315,316 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В :
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 квітня 2010 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентини Володимирівни про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : Судді: