Справа 19965                 Головуючий у 1 інстанції  Хаустова Т.А.

 Категорія 51                               Доповідач ЮвченкоЛ.П.

                    УХВАЛА

                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2010 року апеляційний суд Донецької області у складі суддів:

Головуючої  : Ювченко Л.П.

Суддів: Постолової В.Г., Сукманової В.Г.

При секретарі:  Стібі Г.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку  апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Бізнес Груп» на рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 8 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гранд-Бізнес Груп»,третя особа –ОСОБА_2, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року  ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду до ТОВ «Гранд-Бізнес Груп», третя особа ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позивачка ОСОБА_1 вказала, що з 24 липня 2008 року вона працювала у відповідача на посаді продавця – консультанта в офісі по вул.Свободи,5 в м.Слов»янську Донецької області.

Наказом № 107 від 29 квітня 2009р. її було звільнено з роботи  за п.2 ст.41 КЗпП України у зв»язку з втратою довіри.

Рішенням Слов»янського  міськрайонного  суду Донецької області від 25 серпня 2009 року звільнення визнано незаконним, позивачку поновлено на роботі і стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішення суду в частині поновлення на роботі було допущено до негайного виконання. Відповідач 16грудня 2009 року видав наказ про поновлення її на роботі.

Наказом № 69-к від 5 березня 2010 року позивачку ОСОБА_1 звільнено з роботи з 25 лютого 2010 рок за власним бажанням. Розрахунок не проведено. Просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду з  26 серпня 2009року по 5 березня 2010 р.- 12 935,54 грн та моральну шкоду в сумі 100 000грн.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що після поновлення на роботі за рішенням суду від 25 серпня 2009 року вона на роботу не виходила тому, що не було видано наказу про поновлення її на роботі. 26 серпня 2009 року вона отримала виконавчий лист про поновлення на роботі і надіслала його до виконавчої служби м.Житомира за місцем знаходження юридичної особи- відповідача. 4 вересня 2009 року вона отримала від відповідача лист про подачу апеляційної скарги на рішення суду і тільки 16 грудня 2009р. було видано відповідачем наказ про поновлення її на роботі, про який вона дізналася у березні 2010року.Просила задовольнити позов.

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_2 –ОСОБА_3позов не визнав і пояснив, що наказ про поновлення позивачки на роботі  відповідно до рішення суду від 25 серпня 2009 р. не видавався тому, що позивачка не надала трудову книжку.

26 листопада 2009 року ухвалою апеляційного суду Донецької області залишено без змін рішення Слов»янського міськрайонного суду від 25 серпня 2009р. Після надходження документів з суду, 16 грудня 2009 року позивачка ОСОБА_1 була поновлена  на роботі шляхом  видання наказу  №62, але ознайомитись з ним відмовилась, а 5 березня 2010 року подала заяву про звільнення з 25 лютого 2010 року. Відповідач вважає, що невиконання рішення суду від 25 серпня 2010 року  про поновлення ОСОБА_1 на роботі сталося з її вини.

Рішенням Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 8 вересня 2010 року позов задоволено частково. Стягнено з ТОВ «Гранд-Бізнес Груп» на користь ОСОБА_1  заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26 серпня 2009р. по 5 березня 2010р. в сумі 13 228,87грн. В позові про стягнення моральної шкоди – відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду, ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови в позові про стягнення моральної шкоди. Просить в цій частині, постановити нове рішення про стягнення моральної шкодив сумі 100 000грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Гранд-Бізнес груп» ставить питання про скасування рішення суду та відмову в позові ОСОБА_1 в повному обсязі і направленні справи на новий судовий розгляд.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню. Суд першої інстанції всебічно і повно з»ясував обставини справи та постановив обґрунтоване рішення відповідно до діючого законодавства.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 25 серпня 2009р.в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, рішення було допущено до негайного виконання. Але наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі було видано тільки 16 грудня 2009р. Належні докази про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена з цим наказом, суду не надані. ЇЇ звільнення проведено 5 березня 2010 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано керувався вимогами ст. 236 КЗпП України, якою передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір  про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Суд обґрунтовано постановив рішення про стягнення на користь позивачки ОСОБА_1  середнього  заробітку  за час затримки виконання рішення суду з 26 серпня 2009р. до 5 березня 2010 року в розмірі 13 222,87 грн.

Розрахунки судом проведені відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого Постановою КМУ №100 від 8 травня 1995р. В апеляційному порядку  сторони не оскаржили проведені розрахунки.

Відмовляючи в позові про стягнення на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди  суми 100 000грн.,  суд першої інстанції виходив з того, що нею не надані докази про спричинення їй моральної шкоди на суму 100 000грн.

Сам факт поновлення її на роботі, та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є достатнім відшкодуванням моральних хвилювань позивачки. Підстав для задоволення позову щодо стягнення моральної шкоди судом  не встановлено. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню

Також не підлягає задоволенню апеляційна скарга ТОВ «Гранд Бізнес Груп». Доводи,що з вини позивачки ОСОБА_1 не було виконане рішення суду від 25.08.2009 р. не надані. Ненадання з боку ОСОБА_1 трудової книжки – не було підставою для невиконання рішення суду. 16.12. 2009 року такий наказ був виданий за відсутності трудової книжки. При цьому, суду не надані належні докази, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом від 16.12.2009р. За таких обставин суд обґрунтовано постановив рішення про стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись  ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Відхилити апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Бізнес Груп».

Рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 8 вересня 2010 року  залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

СУДДІ: