Справа № 2-а-581/2010/1231
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010р. Стахановський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Кузнецової М.Л.
при секретарі Власовій Ю.О.
за участі:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІОДР Алчевського ВДАЇ Двулічанського Сергія Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду 25.05.2010р., в обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 06.05.2010р. його було викликано до ВДВС м.Стаханова, де було повідомлено про наявність щодо нього виконавчого провадження у зв’язку не сплатою штрафу за постановою від 08.02.2010р. винесеною відповідачем. Позивач також зазначає, що дійсно 08.02.2010р. він рухався з м.Алчевська до м.Стаханова, та на вул.Горького був зупинений співробітником ДАІ, яким позивача було запрошено до службового автомобіля, та повідомлено, що, рухаючись тунелем, він не увімкнув ближнє (дальнє) світло. Позивач пояснив, що під час руху у тунелі в нього трапилась несправність електропроводки через, що не вмикається ближнє світло фар, але я рухаючись тунелем він увімкнув світло протитуманних фар. Факт вказаної несправності підтверджено відповіддю з СТО. Незважаючи на пояснення позивача, інспектором щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП та винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 425грн. Записи робилися на чистому аркуші паперу, який потім було надано позивачеві для підпису, та які він підписав. Копії протоколу та постанови він не лише не отримував, а і не бачив їх взагалі. Як у постанові з'явився його підпис позивач не знає та ставить під сумнів, що вказаний підпис належить йому. Через це він був позбавлений можливості оскаржити дії інспектора при складанні протоколу та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. З діями інспектора ДПС позивач не згодний виходячи з наступного: він рухався тунелем з увімкненим світлом протитуманних фар через несправність електропроводки в автомобілі, про що повідомив інспектора, але він не прийняв цього до уваги; порушено право на оскарження дій інспектора при складанні протоколу та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності адже копій зазначених документів він досі не отримав; при складанні протоколу про адміністративне правопорушення йому не було роз'яснено прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП; постанову про притягнення до адміністративної відповідальності винесено керуючись ст.14-1 КУпАП, а отже при складанні постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідач взагалі не керувався протоколом. Відомості у постанові суперечать фактичним обставинам у справі; у постанові не зазначено жодних доказів правопорушення. З огляду на викладене позивач просив суд поновити йому строк для оскарження дій відповідача, скасувати оскаржувану постанову.
В судовому засіданні позивач на заявлених вимогах наполягав, посилаючись на доводи, викладені в позові. Додатково пояснив, що пояснення та підписи в протоколі та оскаржуваній постанові дуже схожі на його особисті та дійсно такі пояснення він відповідачу власноруч писав, але вважає, що писав їх на чистому аркуші паперу. При оформленні адміністративних матеріалів відповідач йому пообіцяв, що у разі визнання позивачем провини штраф на нього накладений не буде, тому таку вину він визнав. При цьому, в судовому засіданні позивач також визнав факт вчинення порушення ним правил дорожнього руху, викладеного в протоколі, та факт власної обізнаності щодо вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідачем саме 08.02.2010р. Проте зазначив, що якби він знав, що на нього буде накладено штраф він би свою вину одразу би заперечував, а отже, підстави для притягнення його до відповідальності відсутні. Також підставою для скасування оскаржуваної постанови він вважає те, що протокол як такий не складався, т.я. ані копії протоколу ані копії постанови він не отримував. Будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції він не має, в тому числі, і щодо того, що про зміст оскаржуваної постанови він дізнався лише від ВДВС, де і отримав її копію. Також пояснив, що до виклику до ВДВС мав можливість отримати копії адміністративних матеріалів, цьому нічого не заважало, проте цього не зробив, чому пояснити не зміг.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяву про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за його відсутності, або заперечення на позов не надав. Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд справи і рішення по справі здійснюються на засадах змагальності сторін, свободи в наданні доказів ними суду своїх доказів та в доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на яких базуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Вислухавши доводи позивача, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Вивчивши зміст протоколу від 08.02.2010р. щодо позивача суд доходить висновку, що останній складено з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема ст.254,256 КУпАП. При цьому протокол містить підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо роз’яснення їй відповідних прав та обов’язків, ознайомлення зі змістом протоколу та отримання його копії, також протокол містить особисті пояснення вказаної особи (а.с.39).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
З урахуванням встановлених судом обставин, зокрема, відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, суд приходить до висновку що фактичні данні, зафіксовані в протоколі відповідачем щодо події та обставин вчиненого позивачем порушення правил дорожнього руху, наявність яких була визнана самим позивачем в судовому засіданні, мають бути розцінені як достовірні та допустимі докази у справі на підтвердження винності позивача, що є достатньою підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Також з тексту оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності випливає, що остання була постановлена з дотриманням вимог ст.283-285 КУпАП, та адміністративне стягнення у вигляді штрафу було накладено на правопорушника в межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.4).
За таких обставин підстави вважати, що дії відповідача при складанні протоколу та оскаржуваної постанови від 08.02.2010р. про притягнення до адміністративної відповідальності позивача були неправомірними, відсутні.
При цьому, згідно з ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи випливає, що адміністративне стягнення на позивача було накладене 08.02.2010р. (а.с.4,39) тоді як до суду із позовом останній звернувся лише 25.05.2010р. (а.с.2). Зі змісту позову та пояснень позивача в судовому засіданні випливає, що про факт вирішення питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності позивачу було відомо в дату складання протоколу та постанови, а саме 08.02.2010р. При цьому, як зазначено вище, протокол та постанова містять підписи позивача про отримання їх копій. Будь-яких доказів на спростування факту своєчасного їх отримання, та не належності вказаних підписів йому особисто, позивачем не надано. А отже, суд доходить висновку, щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку позивачем, що відповідно до ст.100 КАС України є підставою для залишення його позову без розгляду.
Керуючись ст.6,9,10,11,12,159,160,163,171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: