ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 2-8070/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Матійчук Г.О.,
при секретарі: Шишкарьовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, звернулося до суду з зазначеним позовом, в якому просить розірвати кредитний договір № 014/4038/73/44260 від 01.09.2006р., укладений між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль" та ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мари, Туркменія (ідентифікаційний номер НОМЕР_1); стягнути з відповідача 28 704,64 грн. заборгованості за кредитним договором № 014/4038/73/44260 від 01.09.2006р., обґрунтовуючи це тим, що відповідач, згідно укладеного з позивачем кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення суми кредиту і плати за його користування (відсотків) та пені, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача та просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати: 287,05 грн. у відшкодування судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У рахунок погашення заборгованості на суму 28 704,64 грн. звернути стягнення на автомобіль марки DAEWOO Lanos Т13110, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р. Визначити спосіб звернення стягнення на заставне майно шляхом визнання права позивача (уповноваженій особі позивача за довіреністю) на продаж автомобіля марки DAEWOO Lanos Т13П0, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р., який належить ОСОБА_3, іншій особі-покупцю на прилюдних торгах, для чого надати право Публічному акціонерному товариству „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” право зняття цього транспортного засобу з обліку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов з викладених в ньому підстав, просила позов задовольнити. Проти розгляду справи в заочному порядку заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з‘явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в установленому законом порядку. З огляду на викладене, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 01.09.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль", правонаступником якого є ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, що підтверджується Статутом , затвердженим загальними зборами акціонерів від 14.10.2009 р., та відповідачем укладено кредитний договір № 014/4038/73/44260 (в подальшому – Договір), згідно якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 47 435,00 грн. на споживчі цілі, строком на 72 місяці з 01.09.2006 року по 01.09.2012 року зі сплатою 15,5 % річних. В забезпечення виконання зобов’язань за Договором 01.09.2006 року між сторонами по справі було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до п.1.2 якого ОСОБА_3 передано в заставу належний їй транспортний засіб: автомобіль марки DAEWOO Lanos Т13110, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р.
Свої зобов’язання за Договором позивач виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 47 435,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8/73/44260 від 01.09.2006 р.(а.с.15).
Відповідач, згідно з п.1.3 та п.5.1. Договору, зобов»язався щомісяця погашати відповідну частину кредиту у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток до Договору) шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим платежом та, одночасно з поверненням відповідної частини кредиту, сплачувати відсотки.
В разі невиконання відповідачем зобов’язань за Договором, позивач, згідно з п.6.5. має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
Крім того, за порушення взятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені договорами строки, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, відповідно до п.9.1. Договору.
Відповідно до пункту 3.5. договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки.
Відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення суми кредиту та плати за його користування (відсотків), що призвело до виникнення заборгованості, що підтверджується розрахунками суми боргу (а.с.6-8), яка станом на 11.08.2010 року становить 28 704,64 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 21 734,00 грн.; в т.ч., прострочена заборгованість за кредитом - 4 613,00 грн.; заборгованість за відсотками - 1 967,61 грн.; пеня за прострочення кредиту - 3 123,76 грн.; пеня за прострочення відсотків - 1 879,27 грн.
Позивачем повідомлялось відповідачу про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність її ліквідації та було відправлено відповідачу претензію - повідомлення (вимогу) за вих. № 09-14-01/655 від 14.06.2010р., якою повідомлено відповідача про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором у 30-денний термін, отримання якого підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.16-17), проте на день розгляду справи заборгованість погашена не була.
Суд вважає, що невиконання відповідачем умов Кредитного договору щодо своєчасного погашення суми кредиту і всіх платежів передбачених Кредитним договором, є істотним порушенням відповідачем договору, оскільки позивач повністю позбавлений доходу від користування кредитом, на який розраховував при видачі кредиту, що є підставою для задоволення вимог позивача щодо розірвання Кредитного договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов‘язання.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому, слід зазначити, що ч. 2 вказаної статті наголошує, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.
Тому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, з умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.
За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідача зобов’язання перед позивачем не виконано, відповідач в односторонньому порядку відмовився виконувати взяті на себе зобов‘язання щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що позов, в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 28 704,64 грн., як підлягає задоволенню й в частині вимог щодо розірвання Кредитного договору.
В рахунок заборгованості на суму 28 704,64 грн., суд вважає за можливе звернути стягнення на автомобіль марки DAEWOO Lanos Т13110, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р., а вимоги щодо визначення способу звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання права позивача (уповноваженій особі позивача за довіреністю) на продаж автомобіля марки DAEWOO Lanos Т13110, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р., який належить ОСОБА_3, іншій особі-покупцю на прилюдних торгах, для чого надати право Публічному акціонерному товариству „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” право зняття цього транспортного засобу з обліку, такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ч. 2 п. 3 ст. 592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави в інших випадках, встановлених договором.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 20 Закону України „Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до п.7 ст.20 Закону України „Про заставу" реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, зокрема, на підставі виконавчого листа суду, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.
Пункт 2 ч. І ст. 26 Закону „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає право обтяжувача на продаж предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, суд приходить до висновку, що вимога про звернення стягнення на предмет застави – автомобіль, підлягає задоволенню, а вимога щодо визначення способу звернення стягнення на заставлене майно не підлягає задоволенню, оскільки заставодержатель має право, відповідно до п.3.9. Договору застави транспортного засобу від 01.09.2006 року, на власний розсуд обрати один із зазначених в цьому пункті позасудових способів звернення стягнення на предмет застави, а також з приводу реалізації заставленого майна звернутися до державного виконавця на підставі рішення суду.
Оскільки суд задовольняє позов в частині стягнення заборгованості, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 287,05 грн. у відшкодування судового збору та 120,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 572, 589, 590, 591, 592, 611, 614, 615, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України „Про заставу", Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву задовольнити частково.
Розірвати кредитний договір № 014/4038/73/44260 від 01.09.2006р., укладений між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль" та ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мари, Туркменія (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код 23494105) заборгованість за кредитним договором у сумі 28 704,64 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 287,05 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120,00 грн.
У рахунок погашення заборгованості на суму 28 704,64 грн. звернути стягнення на автомобіль марки DAEWOO Lanos Т13110, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.08.2006р.
В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Г.О.Матійчук