Судове рішення #12316781

                                                                     

                                Справа № 2а - 65 /2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         

22 листопада 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді:                                    Чередниченко Н.П.

за участю секретаря  :                                 Чигир Т.Ф.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування окремого положення рішення про приватизацію земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування п. 3 Додатку до Рішення №742/1798 III сесії VI скликання Київської міської ради “Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі м. Києва” від 18 червня 2009 року про передачу гр. ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1. Позивач мотивує свої вимоги тим, що оскаржуване положення рішення було прийнято відповідачем Київською міською радою на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року, за яким за третьою особою одноосібно було визнано право власності на житловий будинок № АДРЕСА_1. Позивач наголошує на тому, що на день прийняття відповідачем Київською міською радою оскаржуваного положення рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року було скасовано Апеляційним судом м. Києва (ухвала від 07.05.2009 року). Отже, позивач вважає, що п. 3 додатку до рішення № 742/1798 від 18.06.2009 року є неправомірним, таким, що прийнято відповідачем Київською міською радою без належних правових підстав, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що позивач у відповідності до договору дарування від 18.04.1998 року є співвласником житлового будинку № АДРЕСА_1. В результаті пожежі, що сталась 20.01.2000 року житловий будинок став непридатний для проживання, тому він та гр. ОСОБА_3 на підставі виданих їм розпоряджень Харківською районною державною адміністрацією м. Києва розпочали будівництво окремих будинків. У 2008 році гр. ОСОБА_3 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про  виключення з реєстру прав власності на нерухоме майно будинку № АДРЕСА_1, що згорів, та просила суд визнати за нею право власності на новозбудований будинок. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року позовні вимоги були задоволені. Дізнавшись про рішення суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.05.2009 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року було скасовано, справа направлена на новий розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва. Представник позивача вважає, що оскільки на день прийняття відповідачем Київською міською радою рішення від 18.06.2009 №742/1798, а саме п. 3 додатку до рішення, правовстановлюючий документ на побудований ОСОБА_3 житловий будинок, був скасований, то відповідач Київська міська рада не мала правових підстав для прийняття такого рішення, а тому просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Київської міської ради позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що п. 3 додатку до рішення № 742/1798 від 18.06.2009 року прийняте Київською міською радою у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи - Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином та не надавав до суду будь-яких пояснень по суті заявлених позовних вимог, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 та її представник позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення. Третя особа та її представник пояснили суду, що ОСОБА_3 є співвласником будинку № АДРЕСА_1, що згорів у 2000 році. З 1968 року зареєстрована землекористувачем земельної ділянки за даною адресою. Після пожежі ОСОБА_3, отримавши відповідні розпорядження, побудувала на ділянці за вказаною адресою окремий житловий будинок, але не могла отримати правовстановлюючий документ на нього, тому вимушена була звернутись з відповідним позовом до Голосіївського районного суду м. Києва. За результатом розгляду справи суд виключив з реєстру прав власності на нерухоме майно будинок, що згорів, та визнав за нею право власності на новостворений будинок. Після скасування рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року Апеляційним судом м. Києва та направлення справи на новий розгляд, ОСОБА_3 в судовому засіданні відмовилась від своїх позовних вимог. Третя особа та її представник вважають, що оскаржуване положення рішення Київської міської ради від 18.06.2009 року №742/1798 не підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_3 є належним землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та має право на отримання ділянки площею 0,10 га у власність.

Заслухавши думку представників сторін, третьої особи, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач на підставі договору дарування від 18.04.1998 року є власником 25/100 частин житлового будинку №АДРЕСА_1.

Громадянка ОСОБА_3 у відповідності до свідоцтва про право власності від 30.12.1991 року є власником 53/100 частин вищевказаного будинку.

Інші 22/100 частин будинку належали іншим співвласникам.

В судовому засіданні встановлено, що у 2000 році будинок №АДРЕСА_1 пошкоджений внаслідок пожежі.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації м. Києва від 19.06.2001 №448  позивачу наданий дозвіл на відбудування будинку.

Розпорядженнями Харківської районної державної адміністрації м. Києва від 29.05.2000 №379 та Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.12.2003 №1426 гр. ОСОБА_3 надані дозволи на відбудування будинку.

В судовому засіданні встановлено, що гр. ОСОБА_3 побудувала новий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року зруйнований пожежею житловий будинок, загальною площею 103,4 кв. м, по АДРЕСА_1 був виключений з реєстру прав власності на нерухоме майно та за гр. ОСОБА_3 визнано право власності на новостворений житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.05.2009 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Згідно ухвали Голосіївського районного суду позовні вимоги ОСОБА_3 залишені без розгляду.

18.06.2009 року ІІІ сесією VІ скликання Київської міської ради прийнято рішення  №742/1798 “Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі м. Києва”.

Пунктом 3 додатку до рішення № 742/1798 від 18.06.2009 року ОСОБА_3 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі м. Києва за адресою: АДРЕСА_1.

При прийнятті оскаржуваного рішення Київською міською радою було порушено гарантоване чинним земельним законодавством України право позивача на отримання у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України (від 18.12.1990 №561-XII)   при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.  

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (від 25.10.2001 №2768-III)   у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. 

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Оскільки, позивач на підставі договору дарування від 18.04.1998 року є власником 25/100 частин житлового будинку №АДРЕСА_1, то відповідно до чинного законодавства він має право на користування та отримання у приватну власність 25/100 частин від земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,10 га, яка була передана у приватну власність гр. ОСОБА_3 відповідно до п. 3 додатку до рішення Київської міської ради від 18.06.2009 № 742/1798.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє і користується своїм майно.

    Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

    Крім того, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.  

    Відповідно до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 №457/1867 „Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві” (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення)   громадяни, які мають право і зацікавлені у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у їх користуванні, звертаються до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань із заявою про приватизацію земельної ділянки за встановленою формою. До заяви про приватизацію земельна ділянки додаються технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки, зокрема: - документ, що посвідчує право громадянина на користування земельною ділянкою; - викопіювання з матеріалів інвентаризації земельної ділянки; - викопіювання з кадастрового плану міста; - позначене на відповідному графічному матеріалі (в масштабі 1:2000) місце розташування земельної ділянки з її розмірами; - документи про право власності на житловий будинок, будівлю або споруди, розташовані на земельній ділянці (нотаріально засвідчені копії);  - матеріали технічної інвентаризації, підготовлені Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна; - копія паспорта громадянина України; - копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; - копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі якщо заява подається представником).

У разі якщо на земельній ділянці розташовані будівлі і споруди, що перебувають у спільній власності кількох громадян України, заяви про приватизацію земельної ділянки подають всі співвласники будівель і споруд.

Однак, позивач, як співвласник будинку по АДРЕСА_1 не подавав до Київської міської ради заяви про приватизацію земельної ділянки по вказаній адресі.

Крім того, при прийнятті Київською міською радою рішення від 18.06.2009 №742/1798 (пункт 3 додатку до рішення) у гр. ОСОБА_3 були відсутні документи про право власності на житловий будинок, будівлю або споруди, розташовані на земельній ділянці (нотаріально засвідчені копії), оскільки рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року, відповідно до якого суд виключив з реєстру прав власності на нерухоме майно будинок, що згорів, та визнав за нею право власності на новостворений будинок по АДРЕСА_1, було скасовано Апеляційним судом м. Києва (ухвала від 07.05.2009 року).  

В судовому засіданні представник відповідача Київської міської ради пояснила суду, що при прийнятті Київською міською радою рішення №742/1798 від 18.06.2009 року, а саме п. 3 додатку до рішення, враховувалось подане ОСОБА_3 рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року. Про скасування даного рішення суду апеляційним судом представнику відповідача не відомо до відкриття судового провадження по даній справі.

Таким чином, суд вважає, що п. 3 додатку до рішення № 742/1798 від 18.06.2009 року прийнятий Київською міською радою на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року, яке на день прийняття оскаржуваного положення було скасовано Апеляційним судом м. Києва.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні третя особа та її представник не надали суду інших, окрім рішення Голосіївського суду м. Києва від 18.04.2008 року, правовстановлюючих документів на новозбудований будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийняття спірного рішення.

Статтею 158 Земельного кодексу України передбачено, що у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

За таких обставин, суд оцінюючи зібрані докази в їх сукупності приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 376 Цивільного кодексу України, ст. 30 Земельного кодексу України (від 18.12.1990 №561-XII), ст.ст. 118, 120, 158 Земельного кодексу України, рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 №457/1867 „Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві”,  Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” ст. ст. 11, 69, 70, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 Додатку до Рішення №742/1798 III сесії VI скликання Київської міської ради “Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі м. Києва” від 18 червня 2009 року про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суду м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.   У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

   

Суддя :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація