справа № 2 а – 4655\10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 листопада 2010 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

    головуючого судді         Дзюба М.В.,

    при секретарі             Петрухіной Т.Л.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесену відносно нього постанову АН №778152 від 28.10.2010 року про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. В обґрунтування посилався на те, що  він 28.10.2010 року, керуючи службовим автомобілем та перебуваючи в м.Донецьку, був зупинений інспектором ДПС,  який склав протокол про порушення ним ПДР України та винес постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважав, що він діяв відповідно до правил дорожнього руху, правопорушення не скоював, доказів на підтвердження його вини не має, права йому не роз’яснювались, копії протоколу йому не вручили та не надали можливості власноруч викласти свої пояснення в протоколі.

В суді позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій адміністративний позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання,  в судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову та доказів в обґрунтування правомірності дій суб’єкта оскарження суду не надав. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов з наступних підстав.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття  рішення.              

Згідно роз’яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України, а саме: від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення ", суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

    Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються  при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постановою АН №778152 від 28.10.2010 року на ОСОБА_1  за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. В чому було його визнано винним суд встановити не зміг, оскільки наданий позивачем другий екземпляр цієї постанови виконаний нерозбірливим шрифтом та містить накладення декількох різних текстів, що взагалі унеможливлює його прочитання.

 Відповідно до ч.1,2,4 ст.71 КАС України  кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, окрім випадків, встановлених ст..72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок по доведенню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази по справі.

За ст..138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення проти них, або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при винесенні судового рішення по справі.

Як встановлено судом, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення  інспектору ДПС   було відомо про невизнання позивачем факту скоєння ним правопорушення, однак він не вжив жодних заходів щодо збору доказів на підтвердження наявності вини в діях позивача, не залучив та не опитав свідків тощо.

Не надав відповідач і на вимогу суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення та доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки за ст. 71 ч. 2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача, суд вважає, що  відповідач не довів перед судом правомірності своїх дій та наявності в діях ОСОБА_1  складу адміністративного правопорушення, передбаченого сь.122 ч.1 КУпАП.

За таких умов у діях позивача не має складу правопорушення, у якому визнано винним зазначеною постановою, у зв'язку з чим  постанова підлягає скасуванню із подальшим закриттям провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 11, 70, 71, 161-163, 167 КАС України, суд –

        ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Скасувати постанову АН №778152 від 28.10.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження по справі закрити.

Постанова є остаточною, набуває чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя