Справа № 2-а-4199/10

П О С Т А Н О В А

І  М  Е  Н  Е  М          У  К  Р  А  Ї  Н  И

30 листопада 2010 року                                 м. Чернігів

 Деснянський районний суд м. Чернігова  в складі:

         головуючого судді   Карапута Л.В.,

             при секретарі    Кашка Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов’язання вчинити певні дії,

                                                   в  с  т  а  н  о  в  и  в :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому  просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007-2010 роки, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне  страхування» за період з 01.03.2007 року по 30.06.2010 року та зобов’язання відповідача в подальшому проводити відповідні виплати згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Конституції України.

Сторони у судове засідання не з’явилися, при цьому надіслали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

    Відповідач у надісланих суду письмових запереченнях повідомив про невизнання позову. Зазначає, що здійснюючи нарахування і виплату позивачу надбавки до пенсії він керувався постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою з 01.10.2008 року встановлено зазначену надбавку в розмірі 49 грн 80 коп. Також наголошує, що надбавка до пенсії сплачується за рахунок коштів Державного бюджету і за відсутністю відповідного фінансування відсутні підстави для збільшення її розміру. Наполягав на застосуванні шестимісячного строку звернення до адміністративного суду і за викладених у сукупності обставин просив у задоволенні позову відмовити.

    Ухвалою суду від 30.11.2010 року позовні вимоги позивача в частині оскарження дій відповідача за період з 01.03.2007 року по 31.05.2010 року включно, залишено без розгляду.

    Згідно частини 1 статті 41 КАС України справа розглядається без застосування технічної фіксації.

    Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач народився 22.07.1945 року і є громадянином України. Відповідно до статей 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV (далі по тексту – Закон № 2195) він має право на надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Втім, у 2010 році відповідач сплачує позивачу зазначену надбавку до пенсії в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, а саме 49 грн. 80 коп., щомісячно.

Такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки у спірних правовідносинах підлягає застосуванню Закон № 2195, який має вищу юридичну силу.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність фінансування з Державного бюджету України, оскільки Закон № 2195 не містить положень, які б пов’язували виплату надбавки до пенсії з наявністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.

За таких обставин, позов в частині визнання протиправними дій відповідача по виплаті позивачу надбавки до пенсії в розмірі меншому ніж встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 31.05.2010 року підлягає задоволенню.

Оскільки позивач не визначив конкретну суму заборгованості по виплаті надбавки до пенсії, що підлягає стягненню на його користь та не навів її розрахунок, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість цієї вимоги.

Водночас, виходячи з приписів частини 2 статті 11 КАС України, яка надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд вважає необхідним захистити право позивача в інший спосіб – шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок розміру надбавки до його пенсії починаючи з 31.05.2010 року по 30.06.2010 року, та сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку за відрахуванням вже сплаченої суми.

При обчисленні розміру надбавки до пенсії позивачу суд вважає необхідним застосувати положення частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, оскільки чинним законодавством України не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Таким чином, даний позов підлягає частковому задоволенню.

    Керуючись статтями 158 – 163 КАС України, суд

                                                              п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області по виплаті ОСОБА_1 надбавки до пенсії починаючи з 31.05.2010 року в розмірі меншому ніж встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» – 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок розміру надбавки до пенсії ОСОБА_1 починаючи з 31.05.2010 року по 30.06.2010 року і сплатити йому заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку за відрахуванням вже сплаченої суми.

При обчислення розміру надбавки врахувати положення частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, в порядку встановленому статті 186 КАС України.

    Головуючий: