Справа № 22ц-19844/2010 Головуючий по І-й інстанції:
суддя – Карпенко О.М.
Категорія - 27 Доповідач: суддя – Хейло Я.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого: судді Новікової Г.В.
суддів: Осипчук О.В. та Хейло Я.В.,
при секретарі Яменко А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду у місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 липня 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Промекономбанк» в особі Краматорської філії ВАТ КБ «Промекономбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В с т а н о в и в :
4 грудня 2009 року Банк звернувся з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що 5 травня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у сумі 120 000 грн. з кінцевим терміном погашення 05.05.2023 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22% річних. 6 травня 2008 року з метою забезпечення виконання зазначених зобов’язань було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1.Відповідач не виконує належним чином зобов’язання за кредитною угодою внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 27.11.2009 року складає 137 361,46грн.Відповідно до договору іпотеки банк має право звернути стягнення на майно та задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі у разі якщо в момент настання термінів будь-якого із зобов’язань кредитного договору вони не будуть виконані. Враховуючи викладене просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 65 кв. м., яка належить ОСОБА_1 та за рахунок коштів отриманих від реалізації майна задовольнити вимоги банку за кредитною угодою від 05.05.2008 року.
Рішенням Краматорького міського суду від 26 липня 2010 року позовні вимоги задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки – трикімнатну квартиру загальною площею 65 кв. м., розташованою за адресою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна задовольнити вимоги Краматорської філії ВАТ КБ «Промекономбанк» до ОСОБА_1 по кредитному договору № 03401ИЗ від 05.05.2008 року. Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1820грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача оспорює обґрунтованість рішення суду та ставить питання про його скасування, оскільки вважає,що рішення суду не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом не було прийнято до уваги, що кредитний договір, укладений між сторонами не був розірваний та є діючим на теперішній час , строк виконання зобов’язання щодо повернення всієї суми кредиту не настав, письмове повідомлення про порушення умов кредитного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки на адресу відповідача банком надіслано не було. Також рішення суду не відповідає положенням ст.39 Закону України «Про іпотеку», яка містить обов’язкові вимоги щодо змісту рішення суду у разі задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Апеляційний суд, заслухав доповідача, сторони, вивчив матеріали справи, доводи апеляційної скарги,вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови „ Про судове рішення у цивільній справі ” № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Обгрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи,порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про повне задоволення заявлених вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушила зобов’язання за кредитною угодою, внаслідок чого, банк, як іпотекодержатель, має право, відповідно до укладеного між сторонами договору іпотеки, задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Апеляційній суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору , умов Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Стаття 35 Закону України «Про іпотеку» встановлює,що у разі порушення основного зобов’язання та /або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення,іпотекодержатель вправі розпочати стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог цього Закону.
Таким чином, недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про іпотеку».
Як вбачається з матеріалів справи, письмова вимога, передбачена ст.35 Закону України «Про іпотеку» банком відповідачу направлена не була.
Наявні у матеріалах справи претензії на адресу відповідача щодо несплати нею поточної кредитної заборгованості не можна вважати такими письмовими вимогами, оскільки за змістом вони не відповідають положенням ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку » та не містять попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі їх невиконання (а.с.22-23).
Враховуючи викладені обставини, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, пред’явлений банком є передчасним, тобто недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для відмови у позові. Проте, банк не позбавлений захистити своє право у визначений ним спосіб після виконання зазначених вимог закону.
Керуючись ст.ст.303-305, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 липня 2010 року скасувати.
У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Промекономбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Рішення набуває чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: