АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
справа № 33 – 1133 / 2010 року головуючий у 1-й інстанції: Орєхов О.І
категорія: ст.41 ч.1 КпАП України.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2010року м. Донецьк
Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області Черкашин М.В., за участю ОСОБА_2- представника особи притягнутої до адміністративної відповідальності, розглянув у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Апеляційного суду Донецької області, в місті Донецьку, адміністративну справу за апеляційною скаргою особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 на постанову судді Ворошиловського районного суду м.. Донецька від 2 жовтня 2009 року, за якою :
ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Донецька, громадянку України, працюючої директором ТОВ ,,ТС Обжора,, мешкаючої за адресою м. АДРЕСА_1
було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.41 ч.1 КУ п АП , та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 2 жовтня 2009 року , ОСОБА_3 було визнано винною в скоєні правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1 КУ п АП, та на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., за те , що 03.07.2009р. Територіальною державною інспекцією праці у Донецькій області була проведена планова, первинна перевірка додержання вимог чинного трудового законодавства та законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на ТОВ ТС «Обжора» ( надалі - Підприємство)
В ході проведення перевірки встановлено, що директор підприємства - ОСОБА_3, на підставі Статуту ТС «Обжора» здійснює прийом на роботу та звільнення з роботи працівників підприємства та як наслідок, на підставі ст. 21 КЗпП України, виступає однією із сторін трудового договору –роботодавцем, у зв'язку з чим повинна забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, перебуваючи на посаді директора. ОСОБА_3, порушила вимоги чинного трудового законодавства та вчинила адміністративне правопорушення, а саме.
В порушення вимогам ст. 25 ЗУ "Про відпустки" в частині надання протягом року відпустки без збереження заробітної плати тривалістю більше 15.к.д. ОСОБА_4 відповідно до наказу №735/16-к від 16.12.08р надано відпустку на 15 днів (16.12.08.р по 30.12.08р.), відповідно до наказу №32/5-к від 17.01.09р. надано відпустку 15 днів (17.01.09.р по 31.01.09р.), відповідно до наказу №90/1-к від 14.02.09р. надано відпустку 10 днів (14.02.09.р по 23.02.09р.), відповідно до наказу №152/11-квід 17.03.09р. надано відпустку 15 днів (17.03.09.р по 31.03.09р.), відповідно до наказу №213/14-к від 16.04.09р. надано відпустку 15 днів (16.04.09.р по 30.04.09р.), відповідно до наказу №278/13-к від 19.05.09р. надано відпустку 13 днів (19.05.09-р по 31.05.09р.), відповідно до наказу №334/12-к від 16.06.09р. надано відпустку 15 днів (16.06.09.р по 30.06.09р.). Вказане свідчить про порушення вимог ст. 84 КЗпП України відповідно до якої відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами не може бути надана тривалістю більше 15 к.д на рік.
Перевіркою встановлено, що розмір посадового окладу за цією посадою на час прийому ОСОБА_5 на робочу становив 780 гри., що не відповідає вимогам ст. 96,97 КЗпП України та ст.5,11 ЗУ « Про оплату праці».
Наказом № 258 2-к від 09.05.09р. на підставі особистої заяви ОСОБА_5 було звільнено 09.05.09р. за власним бажанням згідно ст. 38 КЗ п П України, з яким ОСОБА_6буву ознайомлений під підпис. Розрахункові суми у розмірі 117 гри. 77 коп. ( заробітна плата за травень 2009 року та компенсація за невикористані дні відпустки) виплачено ОСОБА_5 12.05.09р. (платіжна відомість № ОБ000000075 від 12.05.09р.), що свідчить про порушення вимог ст. 116 КЗ п П України.
На цю постанову судді, ОСОБА_3 яка була притягнутий до адміністративної відповідальності, подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а справу закрити.
В апеляційній скарзі вона вказує на те, що судом були порушені її права, як особи яка притягнута до адміністративної відповідальності, так як вона не була ознайомлена з адміністративним протоколом ,та від неї не було отримано пояснення по суті адміністративного правопорушення, адміністративний протокол вона не підписувала, вона також не була у встановленому порядку повідомлена про місце , та час судового засідання по справі, в зв’язку з чим справа була розглянута у її відсутність, крім того вона вважає , що нею не було порушено норми КЗ п П України, та Законів України,,Про відпустки,,, та,, Про оплату праці,,
ОСОБА_3 просить також поновити їй строк для подачі апеляційної скарги, так як цей строк вона пропустила за поважними причинами, по скільки про місце, та час розгляду справи вона повідомлена, у встановленому законом порядку не була , в зв’язку з чим в судовому засіданні вона участі не приймала, а про накладене на неї адміністративне стягнення вона узнала лише 27 вересня 2010 року коли було відкрите виконавче провадження п її адміністративній справі.
Особа притягнуту до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_3, в апеляційний суд не з’явилась , про час та місце розгляду її апеляційної скарги була повідомлений .Клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надійшло . Про те в судове засідання з’явився її представник - ОСОБА_2
Заслухавши ОСОБА_2- представника особи притягнутої до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді скасуванню, з прийняттям нової постанови, з наступних підстав.
Згідно зі ст.294 КУ п АП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 пропустила строк для подачі апеляційної скарги за поважними причинами, так як вона не знала про час та місце розгляду адміністративної справи відносно неї , їй не було судом направлено копію постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладене на неї адміністративне стягнення ,а про те, що згідно постанови судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 2 жовтня 2009 року її було визнано винною в скоєні адміністративного правопорушення передбачено ст. 41ч.1 КУ п АП, та на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. , їй стало відомо лише 27 вересня 2010 року в зв’язку з відкриттям виконавчого провадження.
В зв’язку з викладеним , вважаю за необхідне поновити ОСОБА_3 строк для подачі апеляційної скарги.
Доводи ОСОБА_3 про те, що вона не була повідомлена про місце, та час розгляду справи, та про те що їй не було судом вручено копію постанови є обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 268 КУ п АП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи , справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута за відсутністю ОСОБА_3
В матеріалах справи відсутні жодні відомості про повідомлення ОСОБА_3 про те, що розгляд адміністративної справи відносно неї відбудеться 2 жовтня 2009 року в приміщенні Ворошиловського районного суду м. Донецька.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те що ОСОБА_3 в термін 3-х днів було вручено ,або направлено постанову судді, чим порушено вимоги ст. 285 КУ п АП.
З урахуванням цього, вважаю, що ОСОБА_3 була позбавлена можливості реалізувати в суді передбачені ст. 268 КУ п АП права, якими наділена особа, яка притягується до адміністративної відповідальності , в тому числі і право давати пояснення , подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, та оскаржити постанову судді.
За таких обставин ,вважаю, що постанова судді Ворошиловського районного суду м. Донецька, як незаконна , підлягає скасуванню.
Доводи ОСОБА_3 про те , що вона не підписувала адміністративний протокол, та з цим протоколом її не знайомили, є не обґрунтованими, по скільки згідно з адміністративним протоколом ОСОБА_3 відмовилася підписувати цей протокол, про що в протоколі є відповідний запис, що відповідає вимогам ст.. 256 КУ п АП .
В той же час, з матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення , акту перевірки додержання законодавства про працю складеного Територіальною державною інспекцією праці у Донецькій області 3 липня 2009 року, вбачається , що ОСОБА_3 дійсно, працюючи на посаді директора допустила ті порушення трудового законодавства, які їй були інкриміновані ,чим самим скоїла правопорушення передбачене ст.41 ч.1 КУ п АП.
Разом з тим вважаю, що провадження по адміністративній справі підлягає закриттю, на підставі ст. 247 ч.1 п.7 КУ п АП, у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУ п АП.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення , правопорушення скоєне ОСОБА_3 було виявлене 3 липня 2009 року ,а розгляд справи в апеляційному суді відбувся 29 жовтня 2010 року, тобто вже після закінчення трьохмісячного строку, в період якого може бути накладене адміністративне стягнення , відповідно до ст. 38 КУ п АП.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 294 КУ п АП, суддя апеляційного суду,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 2 жовтня 2009 року, за якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.41 ч.1 КУ п АП , та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. - скасувати.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_3 закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.7 КУ п АП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною , та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Донецької області М.В.Черкашин