Судове рішення #123121
УКРАЇНА

 

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-646 2006 р.                                                      Головуючий в суді 1 інстанції

Категорія ст. 296 ч.4                                                                         БОРИСЕНКО П.І.

КК України                                                                    Доповідач в апеляційній інстанції

ЩЕПОТКІНА В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2006 року колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                     ЩЕПОТКІНОЇ В.В.

суддів                                ЛІТВІНЦЕВА В.М., ДЕМИДЕНКА А.І.

з участю прокурора        ГРИШАНОВОЇ Н.Д.

потерпілих                        ОСОБА_1, ОСОБА_2

.представника потерпілих      ОСОБА_3

адвокатів                           ОСОБА_4.,ОСОБА_5

розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4. на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 26 травня 2006 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 раніше не судимого, - засуджений за ч. 4 ст. 296 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Цивільні позови потерпілих задоволені частково. Судом стягнуто з засудженого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2. - 814 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 2000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_7 - 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_8.(в тому числі і на користь малолітньої ОСОБА_9) 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_6. засуджений за те, що він 30 березня 2005 року біля 22 год. 30 хв. в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння зайшов у двір будинковолодіння сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_2, яка вже відпочивала, де безпричинно умисно з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, використовуючи в діючому стані бензопилу «Штіль» в присутності громадян став нищити вікна та двері житлового будинку, в якому перебували потерпілі ОСОБА_2., ОСОБА_7, ОСОБА_8. та ОСОБА_9 у відповідь, що його бувша дружина - потерпіла ОСОБА_8. відмовилась з ним спілкуватися. При цьому ОСОБА_6. висловлювався нецензурною лайкою, погрожував вбивством всім членам родини, намагався при допомозі бензопилки проникнути в будинок. Дані дії підсуднього продовжувались на протязі близько півтори години і були припинені після прибуття працівників міліції.

В апеляціях засудженого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_5. та ОСОБА_4. порушується питання про зміну вироку суду: перекваліфікації дій засудженого з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він не намагався застосовувати бензопилку для нанесення тілесних ушкоджень потерпілим, а з її допомогою тільки намагався проникнути в будинок. Крім того, вважають, що бензопилу в даному випадку не може бути визнана предметом заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень, так як вона є предметом господарсько-побутового призначення.

В апеляціях поставлено питання про призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України з застосуванням ст. 75 КК України та звільненням засудженого від відбуття покарання на підставі п. п. «б», «є» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 р. Апелянти крім того оспорюють законність вирішення цивільних позовів і просять зменшити суми, які стягнути в рахунок відшкодування шкоди.

В доповненні до апеляції адвокат ОСОБА_4., вказує про порушення Лисянським райсудом вимог ст. 375 КПК України при розгляді справи щодо ОСОБА_6

Потерпілі по справі ОСОБА_2.,ОСОБА_10. та ОСОБА_8. подали заперечення на апеляції, вважаючи вирок суду законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_4. і ОСОБА_5., які підтримали свої апеляції, пояснення потерпілих ОСОБА_8., ОСОБА_8. та їх представника ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляцій засудженого та його захисників, думку прокурора про часткове задоволення апеляцій та зміну вироку суду; вивчивши доводи апеляцій з доповненнями до них та матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та його захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5. підлягають частковому задоволенню, а вирок суду щодол ОСОБА_6 зміні з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 375 КПК України при новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилання покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання.

Як вбачається з матеріалів справи, за даний злочин ОСОБА_6. перший раз був засуджений вироком Корсунь-Шевченківського райсуду Черкаської області від 15 вересня 2005 року за ч. 1 ст. 296 КК України і йому було призначене покарання у виді 2-х років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, і на нього були покладені обов'язки, передбачені п. п. 2, 3,4 ст. 76 КК України(а. с. 42-46 т. 2).

Даний вирок був скасований ухвалою апеляційного суду від 22 листопада 2005 року за апеляціями потерпілих та прокурора у зв'язку з істотними порушеннями судом вимог кримінально-процесуального закону при розгляді справи(т. 2 а. с. 74-75) і справа направлена на новий судовий розгляд.

За таких обставин при новому розгляді справи суд першої інстанції повинен був керуватися вимогами глав 25-28' КПК України та ч. 2 ст. 375 КПК України. Але дані вимоги Лисянським райсудом при розгляді справи щодо ОСОБА_6. були порушені: а саме, ОСОБА_6 був засуджений за більш тяжкий злочин і йому призначене більш суворе покарання, при відсутності умов, зазначених в ч. 2 ст. 375 КПК України.

У зв'язку з чим вирок Лисянського райсуду відносно ОСОБА_6 підлягає зміні: дії ОСОБА_6 підлягають перекваліфікації з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК з призначенням покарання у виді 2 років обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

В той же час доводи апелянтів про необхідність застосування амністії щодо ОСОБА_6 є необгрунтованими, оскільки відповідно до п.»е» ст. 7 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року амністія не застосовується до осіб, які мають неповнолітніх дітей і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров'я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей. А в даному випадку протиправні дії ОСОБА_6 порушили спокій і його малолітній дитині, яка знаходилась в будинку ІНФОРМАЦІЯ_2 і яка визнана потерпілою по справі.

Колегія суддів не знаходить підстав і для зміни вироку в частині вирішення цивільних позовів потерпілих по справі, оскільки вони вирішені відповідно до вимог закону.

 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія судців судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_6, захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовільнити частково.

Вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 26 травня 2006 року стосовно ОСОБА_6  змінити: перекваліфікувати дії засудженого з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 1 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі. .

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

В строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати строк утримання під вартою - 8 місяців 4 дня, що в перерахунку до ст. 72 КК України складає 16 місяців 8 днів.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 скасувати, звільнивши його з-під варти.

В решті вирок щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.

Головуючий

Судді

З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду

В.В. Щепоткіна

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація