Справа 22ц- 8270 /10                                       Головуючий по 1 інстанції Тихонова Н.С.        

Категорія 21                                                         Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

У Х В А Л А

І м е н е м  У к р а ї н и

30 листопада 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого – Базовкіної Т.М.,

суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,  

при секретарі судового засідання – Поліщук Ю.В.,        

за участю: позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4,  

розглянула у відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2010р.

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи:  ОСОБА_4, приватні нотаріуси Власова Світлана Яківна, Бородіна Олена Геннадіївна, адміністрація Ленінського району виконкому Миколаївської міської ради про визнання договорів недійсними,

встановила:

    У січні 2009р. ОСОБА_2 пред’явила позов до ОСОБА_5 про визнання недійсними з посиланням на ст.ст.203, 224 ЦК:

-договору дарування 43/100 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 укладеного 10 вересня 2008р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_5;

-договору довічного утримання, укладеного 13 листопада 2008р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 за яким останній став власником 21/100 частки домоволодіння по АДРЕСА_1

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2010р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність рішення суду просила його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за двома договорами, а саме: дарування від 10 вересня 2008р., довічного утримання від 13 листопада 2008р. укладених між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 останній набув у власність 64/100 частки домоволодіння по АДРЕСА_1

10 червня 2009р. ОСОБА_8 вчинила заповіт за яким все своє майно заповіла ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2. у зв’язку зі смертю ОСОБА_8 відкрилась спадщина, яку прийняла в тому числі і її донька – ОСОБА_4

Розпорядження ОСОБА_8 належною їй часткою домоволодіння без виділення її в натурі не порушує прав ОСОБА_2, оскільки вона не є співвласником цього майна. До того ж таке відчуження не суперечить ст.ст.718, 744 ЦК.

Що ж стосується реєстрації на час укладення оспорюваних угод в житловому будинку правнучки ОСОБА_8 -  ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, то на час пред’явлення позову остання була повнолітньою, а тому ОСОБА_2 є неналежною позивачкою в цій частині вимог.

Реєстрація у вказаному житловому будинку ОСОБА_2 з 1983р., яка є внучкою ОСОБА_8 також не впливає на законність угод, тому що відповідно до ч.1 ст.319 ЦК власник вправі розпорядитись своїм майном на власний розсуд.

Сама по собі відсутність реєстрації ОСОБА_5 у придбаному домоволодінні не може свідчити про відсутність реального настання правових наслідків за спірними правочинами, так як згідно з ч.2 ст.317 ЦК на зміст права власності не впливає місце проживання власника.      

Враховуючи те, що позивачка не надала допустимих доказів на підтвердження недійсності угод, суд обґрунтовано не знайшов підстав для задоволення позову.

    Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.

             Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити ,  а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2010р. залишити без змін.

             Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

                  Головуючий:                                   Судді: