Справа № 19822 Головуючий у 1 інстанції Корекян Н.Р.
Категорія 34 Доповідач Лук'янова С.В.
У Х В А Л А
Іменем України
1 листопада 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого судді Лук'янової С.В.
суддів Сукманової Н.В., Принцевської В.П.
при секретарі Богданові Д.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Комунального підприємства «Служба єдиного замовника міста Сніжне» на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 3 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника міста Сніжне», Приватного підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі відповідач Комунального підприємства «Служба єдиного замовника міста Сніжне» (далі СЕЗ) ставить питання про скасування рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 3 вересня 2010 року і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог через порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
СЕЗ є не належним відповідачем, оскільки рішенням виконавчого комітету Сніжнянської міської ради від 3 вересня 2008 року №646 затверджені виконавці житлово-комунальних послуг в житлових будинках міста Сніжне, одним з яких є ПП ОСОБА_3 СЕЗ є балансоутримувачем будинку, а ПП ОСОБА_3 - виконавцем послуг (а.с.59-60).
В судовому засіданні апеляційного суду позивачка не визнала апеляційну скаргу; представники відповідача КП «СЕЗ», ПП не з’явилися в судове засідання, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 3 вересня 2010 року позов задоволений частково: з КП «СЕЗ» на користь позивачки стягнуто 1758 грн. у відшкодування матеріальної шкоди і відмовлено у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди; з КП «СЕЗ» на користь держави стягнуті судові витрати.
Цим рішенням встановлено, що позивачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. 9 лютого 2006 року між позивачкою і відповідачем КП «СЄЗ» був укладений договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. У 2009 – 2010 роках позивачка зверталася до відповідача КП «СЄЗ» із заявами про ремонт покрівлі даху будинку. В квартирі позивачки виявлені плями на стелі та стінах в кухні та спальні по всій площі, у залі на стелі площею 15 кв.м, в спільні стіни вологі, вкрилися грибком внаслідок течі покрівлі даху будинку.
Суд прийшов до висновку, що саме з відповідача КП «СЄЗ» на користь позивачки підлягає стягненню спричинена внаслідок течі покрівлі даху будинку матеріальна шкода в сумі 1758 грн., яка складається із вартості матеріалів для виконання відновлюваних робіт у залі, спальні та кухні квартири позивачки. Суд прийшов до висновку, що відповідач ПП не зобов’язаний відшкодовувати шкоду позивачці.
Суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачка не надала доказів у підтвердження того, що існувала небезпека для життя або здоров’я позивачки (а.с.49-52).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди відповідачем КП «СЄЗ».
Матеріали справи підтверджують і апелянт не оспорює, що покрівля даху над квартирою, що належить позивачці на праві приватної власності, протікає. Ці обставини підтверджуються актами, складеними саме апелянтом. Не оспорював і не оспорює апелянт і розмір спричиненої позивачці матеріальної шкоди, внаслідок протікання покрівлі даху над квартирою позивачки.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що КП «СЄЗ» є не належним відповідачем. Апеляційний суд вважає, що цей довід апеляційної скарги не заслуговує на увагу через наступне.
9 лютого 2006 року між позивачкою і відповідачем КП «СЄЗ» укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с.8-9), предметом якого є забезпечення виконавцем, тобто КП «СЄЗ», надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку №22, квартири 18 по вулиці Менделєєва в місті Сніжне (п.1 договору); КП «СЄЗ» несе відповідальність за неналежне надання або ненадання послуги, що призвело до заподіяння збитків майну та/або приміщенню споживача, шкоди його життю чи здоров’ю шляхом відшкодування збитків; порушення зобов’язань, встановлених договором і законодавством (п.16 договору). Цей договір розроблений апелянтом і підписаний останнім і позивачкою.
Згідно зі ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон) порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Стаття 19 цього ж Закону визначає, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах; виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавець зобов’язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору (п.1 ч.2 ст.21 Закону).
Відповідно вимогам ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що апелянтом не надані докази у підтвердження того, що шкода позивачці спричинена не з його вини і що не він є належним відповідачем у справі.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства «Служба єдиного замовника міста Сніжне» відхилити.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 3 вересня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий
Судді