Справа №17109 Головуючий у 1 інстанції Хмельов А.Ф.
Категорія 24 Доповідач Лук'янова С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25 жовтня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого судді Червинської М.Є.
суддів Лук'янової С.В., Солодовник О.Ф.
при секретарі Перепечаєнко К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 12 липня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідачки, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
в с т а н о в и в :
У січні 2010 року позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за актом, в обґрунтування якого вказав, що 8 листопада 2009 року в будинку 39 по вулиці Чернишевського в місті Красний Лиман був виявлений факт без облікового споживання електроенергії шляхом підключення без облікового дроту, накид на вводі, про що був складений відповідний акт. У відповідності з Методикою визначення обсягу та вартості електроенергії, облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією (далі Методика) на підставі зазначеного акту зроблений розрахунок вартості використаної електроенергії, яка складає 1562 грн. 70 коп. Тому позивач просив цю суму стягнути з відповідача ОСОБА_3 (а.с.3-4).
В судовому засіданні суду першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги і вказану суму боргу просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, оскільки остання є власником зазначеного будинку , в якому 8 листопада 2009 року було виявлено порушення правил користування електроенергією (а.с.24-26).
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 12 липня 2010 року відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 (а.с.42).
Цим рішенням встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є власницею будинку АДРЕСА_1 з 21 липня 2006 року по теперішній час вона знаходиться на повному державному утриманні в Краснолиманському будинку-інтернаті для громадян похилого віку. На час складання акту від 9 листопада 2009 року у вказаному будинку проживав без реєстрації відповідач ОСОБА_3, який помер 19 червня 2010 року.
Суд прийшов до висновку, що на час виявлення порушення правил користування електроенергією відповідачка ОСОБА_2 у належному їй будинку не проживала і тому не могла допустити порушення зазначених Правил. Позивач не надав доказів у підтвердження скоєння відповідачкою ОСОБА_2 порушення Правил (а.с.42).
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 12 липня 2010 року і ухвалення нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 1562 грн. 70 коп. через порушення норм матеріального і процесуального права.
Безпідставним є висновок суду про те, що відповідачка не порушувала Правил користування електроенергією, оскільки відповідачка є власницею будинку, в якому було виявлено зазначене в акті порушення Правил.
Згідно з п. 1 ст.201 ЦПК України суд був зобов’язаний зупинити провадження у справі смерті особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. ОСОБА_3, який проживав у цивільному шлюбі з відповідачкою, був стороною у справі і помер 19 червня 2010 року. Тому суд порушив вимоги п.1 ст.201 ЦПК України (а.с.49-50).
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачки ОСОБА_2 не визнав апеляційну скаргу; представник позивача не з’явився в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення через наступне.
Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права (п.4 ч.1).
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосований закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню (ч.2 ст.309 ЦПК України).
Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачка ОСОБА_2 є власницею будинку АДРЕСА_1
В судове засідання апеляційного суду представник відповідачки ОСОБА_2 надав договір купівлі-продажу зазначеного будинку від 16 травня 1958 року, який підтверджує, що відповідачка ОСОБА_2 є одноособовою власницею цього будинку.
Відповідно вимогам ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1); власність зобов’язує (ч.4). Стаття 322 ЦК України передбачає, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи підтверджують, що особовий рахунок на користування електроенергією відкритий на ім’я відповідачки ОСОБА_2 (а.с.28); 8 листопада 2009 року у належному відповідачці ОСОБА_2 будинку було виявлено порушення Правил користування електроенергією для населення (далі Правила), яке полягало у самовільному підключенні електрообладнання до електромережі шляхом накиду на мережевий ввід, електроенергія споживається, лічильником не обліковується, та складений акт (а.с.10). Цей акт складений у відповідності з вимогами Правил.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що факт перебування відповідачки ОСОБА_2 у будинку-інтернаті не позбавляє її обов’язку нести відповідальність за утримання належного їй будинку.
На підставі акту від 8 листопада 2009 року у відповідності до підпункту 8 пункту 2.1, пункту 2.8 Методики визначення обсягу вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Мінюсті України 4 липня 2006 року за № 782/12656, позивач визначив вартості використаної електроенергії, яка складає 1562 грн. 70 коп. (а.с.10, 11).
Враховуючи викладене у сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача 1562 грн. 70 коп. - вартість електроенергії, визначеної на підставі акту від 8 листопада 2009 року.
У відповідності з вимогами ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: 51 грн. - судового збору (а.с.2) та 30 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1), а всього 81 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» частково задовольнити.
Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 12 липня 2010 року скасувати.
Задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення суми.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» 1562 грн. 70 коп. та судові витрати 81 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий
Судді