ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

«12» листопада  2010 року                            м. Ялта

Суддя Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим САВРАНСЬКА Т.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, Генерального директора ТОВ Президент готель «Таврида», проживає у м. Ялта, АДРЕСА_1

за  ст. 212-3 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за те, що він, діючи на порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», не відповів на звернення ОСОБА_2 року на адресу ТОВ «Президент готель «Таврида» щодо підтвердження оплати нею витрат на утримання нежитлових апартаментів АДРЕСА_2 у м. Ялта.

ОСОБА_1, не спростовуючи фактичних даних, будучі ознайомленим зі змістом статті 212-3 ч. 1 КпАП України, вини у вчиненні  зазначеного правопорушення не визнав, пояснивши, що та інформація, надання якої нібито вимагала ОСОБА_2, була їй відома, на що вона посилається безпосередньо у своєму запиті від 1 червня 2010 року, який має характер претензії про цивільно-правовий спір.

Справа підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідальність за ст. 212-3 ч. 1 КпАП України настає за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформації підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до Законів України «Про інформацію», «Про звернення громадян» та «Про доступ до судових рішень».

Відповідно до преамбули Закону України «Про звернення громадян» цей закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності,  для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 вказаного закону заява – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Отже, звернення громадян, які на підставі вимог ст. ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» підлягають розгляду і вирішенню у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, по-перше, мають стосуватися виключно питань поліпшення діяльності, викриття недоліки в роботі і оскарження дій саме органів і посадових осіб державної влади або місцевого самоврядування, і – у разі окремого зауваження на це у статуті – відповідних громадських організацій, по-друге, таке звернення має бути спрямоване виключно на забезпечення громадянам України можливості участі в управлінні конкретно визначеними державними і громадськими справами, впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також відстоювання конкретних прав і законних інтересів громадян та їх відновлення у разі порушення.

Системний аналіз норм ст. ст. 1, 3, 5 Закону України «Про звернення громадян» вказує на те, що обсяг і зміст питань, які можуть порушуватись у зверненні, є чітко обмеженими, коли громадянин має право розраховувати на належний розгляд тільки такого звернення, з якого, звичайно при розумному обмеженні вільного тлумачення, можливо з упевненістю встановити його мету і предмет, зокрема визначити ті права і законні інтереси громадянина, які він відстоює.

Як убачається зі звернення ОСОБА_2 від 1 червня 2010 року (а.с. 11, 12), таке не стосується визначених у Законі  України «Про звернення громадян» питань, а пов’язано із цивільно-правовим спором між нею та ТОВ «Президент Готель «Таврида» щодо невиконання умов договору пайової участі у фінансуванні будівництва (договору підряду). Запит про надання відомостей про оплату витрат на утримання нежитлових приміщень має виключно характер констатації фактів, які достеменно заявникові були відомі, адже вона сама здійснювала такі платежі.

Отже, звернення вказаним вимогам не відповідає, оскільки у ньому відсутнє прохання про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів, таке звернення не містить повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності товариства, в ньому не висловлюється думка щодо поліпшення його діяльності. При цьому у звернення жодним чином не обґрунтована мета звернення, адже не визначені ті права і законні інтереси заявниці, які вона вважає порушеними і відстоює через звернення. Відтак, складання протоколу ґрунтується на помилковому тлумаченні норм Закону України «Про звернення громадян» і предмету його регулювання.

У цьому зв’язку суд вважає за необхідне зауважити, що по суті звернення ОСОБА_2 є претензією про цивільно-правовий спір, яка не потребує відповіді.

Таким чином, у відповідністю з нормами Закону України «Про звернення громадян» ОСОБА_1 і не мав надавати будь-яку відповідь на подібний запит, а відтак склад адміністративного правопорушення у його діях та бездіяльності відсутній.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про

адміністративні правопорушення України,

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1  за ст. 212-3 ч. 1  КпАП України – закрити у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.  

Постанова може  бути оскаржена  до Апеляційного суду  АР Крим  через Ялтинський  міський суд  в порядку та строки  передбачені  ст. 288, 289 КпАП України.

СУДДЯ -