Справа № 2а-814
2010 рік
П О С Т А Н О В А
іменем України
15 листопада 2010 року м.Рогатин
Рогатинський районний суд Івано – Франківської області у складі
головуючого-судді Лошак О.О.
з участю секретаря Макар С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, інспектора ДПС РДПС м,Таврійська про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 255 гривень,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Рогатинського районного суду із позовом до ОСОБА_2, інспектора ДПС РДПС м.Таврійська про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 255 гривень.
У позовній заяві зазначено, що постановою серія ВТ №233177 від 12 жовтня 2010 року, винесеною інспектором ОСОБА_2 його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме – в тому, що він 12 жовтня 2010 року о 16 годині 10 хвилин на 94 кілометрі автодороги Херсон-Генічеськ, керуючи транспортним засобом здійснив його зупинку на перехресті.
Постанову інспектора ДАІ про накладення на нього адміністративного стягнення вважає незаконною. 12 жовтня 2010 року він дійсно керував транспортним засобом по автодорозі Херсон-Генічеськ, здійснив вимушену зупинку автомобіля біля перехрестя через технічну несправність, яка виникла в процесі їзди. Після цього моменту до нього під’їхали працівники ДАІ. Він пояснив, що зупинився біля перехресті, щоб усунути несправність. Однак інспектор не реагував на його пояснення. Склав протокол, виніс постанову. При винесенні рішення про накладення адміністративного стягнення не враховано та не взято до уваги інспектором відомості про його особу, а саме те, що він до адміністративної відповідальності притягується вперше, правопорушення фактично не скоював. Зупинка була вимушеною. Позов просив задовольнити, скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідач, в судове засідання не прибув і не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України – у разі неприбуття відповідача суб’єкта владних повноважень належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенню ч.1 ст.71 КАС України у відповідності до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
12 жовтня 2010 року інспектором ДПС РДПС м.Таврійська ОСОБА_2.винесено постанову серія ВТ №233177 відносно ОСОБА_1 про те, що він 12 жовтня 2010 року о 16 годині 10 хвилин на 94 кілометрі автодороги Херсон-Генічеськ, керуючи транспортним засобом марки Сканія номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті.
Відповідно до п.15.9 г ПДР зупинка забороняється на перехресті і ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або роздільна смуга.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п. 24 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звернено увагу на неприпустимість спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
У відповідності до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Норма даної статті діє безпосередньо: для застосування усного зауваження й звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний вчинок.
Оцінюючи всі зібрані по справі докази з урахуванням особи ОСОБА_1, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, правопорушення виникло з об’єктивних причин, а саме через технічну несправність, яка виникла в процесі руху, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. З врахуванням усіх обставин справи в їх сукупності та особи ОСОБА_1, вчинене ним правопорушення слід вважати малозначним і від адміністративної відповідальності його звільнити, обмежившись усним зауваженням. Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення скасувати.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.71,158-163 КАСу України, ст.ст.22,287,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення,суд,-
постановив:
Позов задовольнити частково.
Постанову серія ВТ №233177 від 12 жовтня 2010 року, винесену ОСОБА_2, інспектором ДПС РДПС м.Таврійська про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень скасувати.
Застосувати до ОСОБА_1 статтю 22 КУпАП і від адміністративної відповідальності його звільнити, обмежившись усним зауваженням. Провадження в справі закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Лошак О.О.