Справа № 2-5474/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2010р. Артемівський районний суд м. Луганська
у складі головуючого судді: Труфанової М.О.
при секретарі: Черепахі А.М.
розглянувши у судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з січня 2007р. по грудень 2009р., в сумі 3345,60 грн., посилаючись на те, що має статус «Дитина війни» у зв’язку чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Сторони у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Представник відповідача надав письмові заперечення, позов не визнав, посилаючись на те, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закон) не передбачено яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел, та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії; ст. 7 вказаного Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який приймається Верховною Радою України; Пенсійний фонд має свій бюджет, яким передбачені витрати пов’язані з виплатою пенсії та інших державних соціальних допоміг найменш забезпеченим верстам населення, який затверджується не Верховною Радою України, а Кабінетом Міністрів України; у 2007 році бюджет Пенсійного фонду України не містив положень щодо виплати підвищення до пенсії «дітям війни» у розмірі встановленому ст. 6 Закону; бюджет Пенсійного фонду України та пов’язані з ним витрати формується окремо від Державного бюджету України на відповідний рік; крім цього законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункова величина для підвищення пенсії згідно зі ст. 6 Закону; визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для призначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом і тому для перерахунків або підвищення пенсій він не застосовується. У зв’язку з вищевикладеним Пенсійний фонд не має ніяких правових підстав для виплати підвищення до пенсії за віком.
Представник третьої особи – ГУДКУ у Луганській області надала заперечення, позовні вимоги просить залишити без задоволення, посилаючись на те, що органи Державного казначейства не мають можливості та повноважень втручатися в діяльність Пенсійного Фонду, оскільки останній відповідно до покладених на нього завдань самостійно планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення. Таким чином, фінансування пенсійного забезпечення можливе виключно за рахунок коштів пенсійного фонду.
З досліджених судом документів, встановлено наступне:
позивач має правовий статус «дитина війни», оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, у зв’язку з чим перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська і має право на отримання підвищення до пенсії відповідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Позивач звернувся до відповідача – УПФУ в Артемівському районі м. Луганська із заявою про виплату державної соціальної допомоги їй як «дитині війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Листом за №2353/Б-12-28 від 19.05.2010р. відповідач відмовив позивачу у виплаті зазначеної соціальної допомоги посилаючись на те, що згідно ст. 77 п.17 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-IV дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена на 2006 р. П. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 01 січня 2008р.- 47,00 грн., з 22 травня 2008р. – 48,10 грн., з 1 липня 2008р. – 48,20 грн., та з 1 жовтня 2008р. – 49,80 грн. До того ж законодавством України визначено, що фінансування с. 6 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни» проводиться з бюджету УПФУ.
Суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на всій території України, остаточним, і воно не може бути оскаржене та має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними .
Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р., що набрав чинності з 01.01.2007р. (із всіма змінами від 15 березня 2007року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня 2007р. – 380 грн., з 01 квітня 2007р. – 406 грн., з 01 липня 2007р. – 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 р. – 415,11 грн.
Отже, з 09 липня 2007 року Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р відновлена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за якою дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позовні вимоги щодо перерахунку та виплати позивачці підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії згідно вказаного Закону за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. підлягають задоволенню.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність складає: з 1 січня 2008р. – 470 грн., з 1 квітня 2008р. – 481 грн., з 1 липня 20008р. – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Таким чином, з 22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. відновлена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та відповідач має підвищити позивачці розмір пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р.
Що стосується позовних вимог за 2009р., то вони підлягають задоволенню, оскільки ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. за №835, Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від розміру мінімальної пенсій за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, діє в розмірі, що діяли у грудні 2008 року.
Як вище вказувалося Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 жовтня складає 498 грн., тому прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2009 р. також складає 498 грн.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 06.11.2009р. ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» доповнено ч. 2, відповідно до якої прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.11.2009р. складає – 573 грн.
К даним правовідносинам застосовується загальна позовна давність, яка відповідно до ст. 257 ЦПК складає три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони в спорі, зроблену до постановлення рішення.
З заперечень відповідача вбачається, що останній просить суд застосувати строк позовної давності Однак, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2009р., таким чином він не є пропущеним.
Судові витрати підлягають відшкодування з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки відповідач за законом звільнений лише від сплати судового збору, а не від відшкодування судових витрат. Вимоги ч.2 ст.88 ЦПК України на даний випадок не розповсюджуються, оскільки позивач поніс судові витрати, на відшкодування яких у разі задоволення позову має право. Такі ж роз`яснення дано ВС України в п. 4 Інформаційно-методичному листі від 12.04.2010 року за №6-11.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору 8,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн., всього 45,50 грн., оскільки позов задовольняється частково – в частині позовних вимог немайнового характеру, то відшкодуванню підлягає судовий збір відповідно до тарифу встановленого для позовів немайнового характеру
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціального захисту дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 04.11.2009р., ст. ст.10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги - задовольнити частково.
Зобов'язати Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, згідно до ст. 6 Закону України «Про соціального захисту дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. з урахуванням фактично отриманих сум.
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України Артемівського району м. Луганська на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 45,50 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд Артемівського районного суду м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя М.О.Труфанова