ПОСТАНОВА

Іменем    України

06 грудня 2010 р.                                                       № 2-а-202/10                                                             м. П’ятихатки

Суддя П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області Резніченко М.С., розглянувши у скороченому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

29.11.2010 р. до П’ятихатського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач, обґрунтовуючи позов, посилається на те, що він має статус «дитина війни». Статтею 6 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон № 2195-ІV)  встановлено соціальні гарантії і відповідач повинен був нараховувати і сплачувати йому соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак такі нарахування проводив у меншому розмірі. ОСОБА_1 просить визнати дії Управління в частині нарахування та виплати доплати до пенсії за період з 01.07.2007 р. по 31.10.2010 р. неправомірними, зобов’язати провести перерахунок призначеної пенсії та виплатити пенсію з урахуванням 30 % соціальної надбавки від мінімальної пенсії за віком за вказаний період, виплативши йому різницю між перерахованою та фактично виплаченими сумами пенсії. При цьому просив поновити строк звернення до адміністративного суду, як пропущений з поважних причин, оскільки  про порушені права йому стало відомо лише у серпні 2010 р. з засобів масової інформації та після звернення до відповідача за розрахунком пенсії.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позов, в яких просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову, оскільки з 22.05.2008 р. по теперішній час дітям війни виплачується підвищення до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 49,80 грн.. В разі ухвалення Верховною Радою України рішень щодо збільшення видатків на зазначену мету Кабінет Міністрів України гарантуватиме виплату підвищення до пенсії в розмірах, встановлених законодавством. Зокрема, Законом № 2195-ІV передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться з Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Жодним законом не передбачено які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів та джерел, в якому процедурному порядку здійснювати призначення і яким чином обчислювати даний розмір. Статтею 7 Закону № 2195-ІV передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Таким чином, Пенсійний фонд діє в межах своїх повноважень і не порушує вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 1832 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.          Розглянувши письмові заяви сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя встановив такі фактичні обставини та відповідні  їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 має статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1, виданого 01.03.2000 р. управлінням праці та соціального захисту населення П’ятихатської райдержадміністрації (а.с. 6).

Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, які встановлює Закон № 2195-IV.

У відповідності до ст. 6 Закону № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Зазначені вимоги законодавства відповідачем не дотримувалися, що підтверджується в запереченні на позов, у відповіді на звернення ОСОБА_1 до відповідача від 30.08.2010 р. (а.с. 7-8).

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 р. ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою зупинено дію ст. 6 Закону № 2195-IV на 2007 рік.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону № 2195-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на всій території України та є остаточними і не можуть бути оскаржені.      

Згідно ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суддя не бере до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суддя приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV.    

До набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за період з 01 січня 2008 р. по 22 травня 2008 р. відсутні, оскільки зазначене рішення не має зворотної дії. Однак, з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. підвищення до пенсії ОСОБА_1 підлягагало б перерахунку та виплаті.

Доводи відповідача про відсутність порядку обчислення підвищення до пенсії не є підставою для  відмови у задоволенні позову.  

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути взято до уваги з огляду на статтю 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якою рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання.  

    Ніякими законодавчими актами дію ст. 6 Закону № 2195-IV, яка передбачає підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на 2009-2010 р.р., не зупинено, тому підвищення до пенсії за вказаний період мало б бути перерахованим і виплаченим.

Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни» та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 3 Закону № 2195-IV).

Позивачу стало відомо про порушення його прав у серпні 2010 р. після отримання з управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області відповіді на його звернення про розрахунок пенсії та розмір надбавки «дитини війни», а також з засобів масової інформації.

Ухвалою судді від 30.11.2010 р. (а.с. 12-13) позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за період з 01.07.2007 р. по 28.05.2010 р. залишені без розгляду через пропущення строку звернення до суду. 

Таким чином, виходячи з меж позовних вимог і того, що ОСОБА_1 звернувся до суду 29.11.2010 р., суддя визнав необхідним зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу за період з 29 травня 2010 р. по 31 жовтня 2010 р., а саме по день, по який просить ОСОБА_1 у позові, з урахуванням фактично виплачених сум.  

Суддя вважає, що перерахунок підвищення пенсії повинен робити відповідач.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосредньо призначає (здійснює перерахунок) і виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справі щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії за цим позовом.  

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 150 ч. 2, 152 ч. 2 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 р., Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст.. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України, ст.. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 7-11, 71, 99, 100, 158-160, 162, 1832 КАС України, суддя,  

П о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 травня 2010 р. по 31 жовтня 2010 р. підвищення до пенсії як «дитині війни» у розмірі,  передбаченому ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 29 травня 2010 р. по 31 жовтня 2010 р. з урахуванням проведених виплат за цей період.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

               Суддя                                                    М.С.Резніченко