2а-2814/10
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 р. м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Микуляк П.П.
при секретарі Король К.І.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді про визнання неправомірними дій щодо нарахування державної допомоги дітям війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язання вчинення певних дій,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду, в порядку адміністративного судочинства, з зазначеною позовною заявою мотивуючи її тим, що вона являється дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але протягом 2008-2009 р.р. відповідач таку допомогу їй не виплачував (виплачував не в повному обсязі), у зв’язку з чим вона зверталась з заявою до ПФУ в м.Ужгороді про проведення перерахунку, але в проведені такого їй було відмовлено. Позивачка вважає таку відмову незаконною та такою, що порушує її гарантовані Конституцією України та визначені ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” права.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді, зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2008-2009 р.р. та забезпечити її виплату в повному обсязі. Стягнути з відповідача понесені нею судові витрати. Крім того, позивачка просить поновити їй строк звернення до суду з 01.01.2008 року, як такий що пропущений з поважних причин.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був задоволений належним чином.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків:
Відповідності до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до суду за захистом свого порушеного права звернулась 18 жовтня 2010 року, що стверджується вхідним штампом суду. При цьому остання зазначає, що у зв’язку із раніше внесеними змінами щодо підвідомчості справ, пов’язаних з соціальними виплатами, не дозволяло їй своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом до суб’єкта владних повноважень.
Наведені в позовній заяві причини пропуску звернення до суду, суд вважає такими, що не є поважними, а тому клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, виходячи з вимог ч.1 ст.100 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 99, 100, 102, 165, 186 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді про визнання неправомірними дій щодо нарахування державної допомоги дітям війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2008-2009 р.р. та зобов’язання вчинення певних дій - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Микуляк П.П.