Справа № 2А-2169/2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2010 року Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області
у складі: головуючого - судді Алексєєнко І.П.
при секретарі - Чернієнко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до У правління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій протиправними і зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої їй щомісячної державної соціальної допомоги як “дитині війни”,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2010 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій протиправними і зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, мотивуючи свої вимоги тим, що вони відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «діти війни», так як народилася 13 травня 1937 року і на 02 вересня 1945 року, на час закінчення Другої світової війни, не виповнилося 18 років. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», їй з 01 січня 2006 року повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком. Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області зазначену допомогу не нараховували у розмірі, визначеному Законом, та не виплатили. Просила зобов’язати відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 04 квітня 2010 року по день винесення судом рішення, як дитині війни.
Позивач в судове засідання не з’явилася, але в матеріалах справи є заява про розгляд справи у її відсутність в якій свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи від представника не надходило. Відповідно до вимог ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника відповідача, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 10 листопада 1999 року та перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області ( а. с. 6).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( 2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року , а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 20 жовтня 2009 року, прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність, в перерахунку на місяць становить: з 01 січня 2010 року – 695 гривень, з квітня 2010 року – 706 гривень, з 01 липня 2010 року – 709 гривень.
Статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказані норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни» за минулий період 2010 року не скасовували та не змінювали. Отже, нарахування та виплата за минулий період 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також підлягають задоволенню.
Таким чином, нарахування та виплата у 2010 році “дітям війни” підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З огляду на викладене, з 04 квітня 2010 року по 05 листопада 2010 року відповідачем було не доплачено позивачеві державну соціальну допомогу як «дитині війни».
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених Законом «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Згідно зі ст.5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, положення ч. 1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6 , статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, аналізуючи всі надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 і задоволення її адміністративного позову.
На підставі викладеного, ст.ст. 3,8,19,22, 92, 152 Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року, Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”,
керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до У правління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій протиправними і зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни» з 04 квітня 2010 по 05 листопада 2010 року - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 04 квітня 2010 року по 05 листопада 2010 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 04 квітня 2010 року по 05 листопада 2010 року, з врахуванням фактично здійснених виплат.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.
С у д д я :