2а-2929/10
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 р. м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Микуляк П.П.
при секретарі Король К.І.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі про стягнення недонарахованої державної допомоги дітям війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язання вчинення певних дій,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду, в порядку адміністративного судочинства, з зазначеною позовною заявою мотивуючи її тим, що він являється дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але протягом 2006-2010 р.р. управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі таку допомогу йому не виплачував (виплачував не в повному обсязі). Позивач вважає такі дії управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі позивач вважає неправомірними та такою, що порушують його гарантовані Конституцією України та визначені ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” права.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі нарахувати та виплатити його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період 2006-2010 р.р., зобов’язати відповідача встановити йому остаточно з 01.01.2011 р. і довічно, постійно (щомісячно) державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Крім того, позивач просить поновити йому строк звернення до суду з 01.01.2006 року, як такий що пропущений з поважних причин.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі в судове засідання не з’явився, але надав суду письмові заперечення в яких просить розглянути справу без його участі в порядку письмово провадження, позовні вимоги не визнає, оскільки виплата державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. В 2006 році така виплата не проводилась у зв’язку з відсутністю механізму її проведення та коштів передбачених в Держбюджеті, а в 2007 році підвищення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» проводилось лише тим дітям війни, які визнані у встановленому порядку інвалідами, що передбачено в ст.111 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 р.” З 28.05.2008 року по теперішній час дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі встановленому п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Крім того представник наполягає на застосуванні судом строків звернення до адміністративного суду.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків:
Відповідності до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до суду за захистом свого порушеного права звернулась 24 жовтня 2010 року, що стверджується вхідним штампом суду. Причини пропуску строку звернення до суду позивачем ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не наведенні, а тому суд вважає що клопотання про поновлення строку звернення до суду за період з 01.01.2006 р. по 23.04.2010 р. задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, виходячи з вимог ч.1 ст.100 КАС України, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1, в частині вимог щодо нарахування та виплати позивачу допомоги за період з 01.01.2006 р. по 23.04.2010 р. слід залишити без розгляду.
Вимоги ОСОБА_1, які стосуються нарахування та виплати йому підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” за період з 24 квітня 2010 року, суд вирішує окремим процесуальним документом.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 99, 100, 102, 165, 186 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.01.2006 р. по 23.04.2010 р. - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі про стягнення недонарахованої державної допомоги дітям війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2006 р. по 23.04.2010 р. та зобов’язання вчинення певних дій - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Микуляк П.П.