2а-2931/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 р. м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Микуляк П.П.
при секретарі Король К.І.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді про визнання неправомірними дій щодо нарахування державної допомоги дітям війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язання вчинення певних дій,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду, в порядку адміністративного судочинства, з зазначеною позовною заявою мотивуючи її тим, що він являється дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але протягом 2008-2009 р.р. відповідач таку допомогу йому не виплачував (виплачував не в повному обсязі), у зв’язку з чим він звертався з заявою до ПФУ в м.Ужгороді про проведення перерахунку, але в проведені такого йому було відмовлено. Позивач вважає таку відмову незаконною та такою, що порушує його гарантовані Конституцією України та визначені ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” права.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив та просив суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді, зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період 2007-2010 р.р. та забезпечити її виплату в повному обсязі. Стягнути з відповідача понесені ним судові витрати. Крім того, позивач просить поновити йому строк звернення до суду з 01.01.2007 року, як такий що пропущений з поважних причин.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був задоволений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків:
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист війни” являється дитиною війни, що стверджується відміткою в пенсійному посвідченні останнього.
Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” від 18 листопада 2004 року №2195-IV (із внесеними змінами і доповненнями) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №6-рп/2007 р. (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) п.12 ст. 71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 р.”, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист війни”. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Згідно до п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено у новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Однак, органи Пенсійного фонду підвищення дітям війни виплачуються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, п. 8 якої встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2, з 1 жовтня - 49,8 гривні. Але , вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, в зв’язку з чим підлягає застосуванню вимоги положення Закону, тобто починаючи з 22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року. В 2009 р. та 2010 р. будь-яких змін до даної норми закону не приймалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Пенсійний фонд України, який діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивач є Управління Пенсійного фонду України в м.Ужгород, яке є належним відповідачем по даній справі.
Виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №6-рп/2007 р. та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд вважає, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по 30.11.2010 р. (момент розгляду справи в суді), позивач мав право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” від 18 листопада 2004 року №2195-IV - у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим слід зазначити, що у відповідності до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до суду за захистом свого порушеного права звернулась 21 жовтня 2010 року, що стверджується вхідним штампом суду. При цьому останній зазначає, що у зв’язку із раніше внесеними змінами щодо підвідомчості справ, пов’язаних з соціальними виплатами, не дозволяло йому своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом до суб’єкта владних повноважень. Наведені в позовній заяві причини пропуску звернення до суду, суд вважає такими, що не є поважними, а тому в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду за період з 01.01.2007 р. по 20.04.2010 р. відмовляє.
Частиною 1 статті 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий до суду після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи наведене, суд вимоги позивача ОСОБА_1, які стосуються нарахування та виплати йому підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” за період з 01.01.2007 року по 20.04.2010 р. вирішує окремим процесуальним документом.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 99, 100, 158, 159, 160, 163, 185, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді про визнання неправомірними дій щодо нарахування державної допомоги дітям війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 21.04.2010р. по 30.11.2010 р. та зобов’язання вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 21.04.2010 р. по 30.11.2010 р. - неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист війни” за період з 21.04.2010 р. по 30.11.2010 р., з урахуванням проведених виплат.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Микуляк П.П.