Справа № 2-о-144

2009 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді І.П.Іванова

народних засідателів А.Г. Жукової, Е.В.Мельнікової

при секретарі О.Г. Іншаковій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за заявою ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою, третя особа: Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 - безвісно відсутнім, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 липня 1998 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2. Від даного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народився син - ОСОБА_3. Останній раз вона бачила ОСОБА_3 у лютому 2001 року. Він покинув її з дитиною коли її паралізувало у 2000 році. На протязі останніх 8-ми років вона є інвалідом 2-ї групи. Після того як ОСОБА_3 покинув їх, ні вона ні родичі його не бачили. У 2008 році шлюб у судовому порядку був розірваний. У зв’язку з його зникненням, вона зверталася до Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, а також до знайомих та родичів, однак пошук результатів не надав. Так, у зв’язку з тим, що батько хлопчика ОСОБА_2 знаходиться у розшуку, як неплатник аліментів вона оформила пільги на дитину. Пільг на утримання дитини не вистачає.

Визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім необхідно в інтересах дитини для отримання державної допомоги у вигляді пенсії.

У судовому засіданні заявниця підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, просила визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - безвісно відсутнім, з огляду на те, що з лютого 2001 року немає відомостей про місце його перебування.

Представник Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, у судове засідання не з’явився, надали до суду заяву, в якій проти заявленої вимоги не заперечували, просили розглянути справу за відсутністю їх представника.

Вислухавши заявницю, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги законні і обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що від шлюбу з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року у заявниці народився син - ОСОБА_3.

Останній раз заявниця бачила ОСОБА_3 у лютому 2001 року, коли він покинув її з дитиною. На протязі останніх 8-ми років вона є інвалідом 2-ї групи. У 2008 році шлюб у судовому порядку був розірваний.

У зв’язку з його зникненням, заявниця зверталася до Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, однак пошук результатів не надав. У зв’язку з тим, що батько хлопчика ОСОБА_2 знаходиться у розшуку, як неплатник аліментів вона оформила пільги на дитину, яких не вистачає.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2, за місцем постійного мешкання не проживає більше одного року і немає відомостей про його місце перебування, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 43 ЦК України, суд вважає можливим визнати його безвісно відсутнім, що буде відповідати інтересам дитини, для отримання державної допомоги у вигляді пенсії.

На підставі ст. 43 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 246-249 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою -задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 - безвісно відсутнім.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 - безвісно відсутнім, вважати 01 березня 2001 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Рішення винесено суддею у нарадчій кімнаті.