Р І Ш Е Н Н Я                                               справа №2-865/10р.

                                                                Іменем     України

26 липня 2010 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Решетніка О.М.

при секретарі          – Медведєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 «Про виселення», -

                                                                  в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відокремленому структурному підрозділу «Мостобудівельний поїзд №57» належить гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. До 1996 року в гуртожитку мешкали працівники та пенсіонери МБП-57. У зв’язку зі здачею житлового будинку по вул.Севастопольській, мешканці даного гуртожитку переїхали до нових приміщень. В 1998р. в період підготовки гуртожитку до капітального ремонту, будинок був самовільно зайнятий відповідачем ОСОБА_1, який раніше мешкав за адресою: АДРЕСА_2, де й зареєстрований до даного часу. Рішенням Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 10 липня 2003р. ОСОБА_1 було примусово виселено із самовільно зайнятого ним будинку без надання іншого житлового приміщення та відповідно рішення суду було виконано. В 2005р. їх працівнику ОСОБА_3 з його дружиною ОСОБА_4 був наданий дозвіл на вселення у будинок гуртожитку та взимку 2006р. вони туди вселилися. Однак, в серпні 2006р. відповідачі знову самовільно без дозволу вселилися в гуртожиток та зробили окремий вхід в зайняті ними приміщення. На неодноразові прохання звільнити самовільно зайняте приміщення в добровільному порядку відповідачі відмовляються. Розпорядженням міського голови від 21 листопада 2008р. гуртожитку присвоєна адреса: АДРЕСА_1, а Фонд держмайна України підтвердив, що гуртожиток перебуває на їх балансі. Своїм самовільним вселенням відповідачі перешкоджають користуватися відомчим приміщенням, проводити там ремонт, вселяти інших своїх працівників. Просили постановити рішення, яким примусово виселити відповідачів з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник позов не визнали та пояснили, що нікуди він самовільно не вселявся, а  проживає у власному будинку, що підтверджується технічним паспортом. Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про день розгляду справи повідомлена належним чином, в поданій до суду заяві позов не визнала та просила розглянути справу у її відсутності (а.с.124).

Третя особа та його представник в судовому засіданні позов підтримати та просили його задовольнити.

Справа розглянута в порядку ст.169 ЦПК України.

 Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до довідки №10-15-13413 Фонду державного майна України від 19 вересня 2008р. (а.с.9) на балансі відокремленого структурного підрозділу «Мостобудівельний поїзд №57» державного підприємства «Придніпровська залізниця» належить гуртожиток АДРЕСА_1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови №2025-р від 21 листопада 2008р. гуртожитку АДРЕСА_1 присвоєна адреса: АДРЕСА_1 (а.с.14).

В 1996р. власником гуртожитку було прийнято рішення про розселення мешканців в інші житлові приміщення. В 1998р., в період підготовки гуртожитку до капітального ремонту, будинок був самовільно зайнятий ОСОБА_1, який раніше мешкав за адресою: АДРЕСА_2, де й зареєстрований до даного часу .

Рішенням Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 10 липня 2003р. (а.с.7) ОСОБА_1 було примусово виселено із самовільно зайнятого ним будинку без надання іншого житлового приміщення та відповідно рішення суду було виконано.

В 2005р. працівнику позивачів ОСОБА_3 з його дружиною ОСОБА_4 власниками нерухомого майна був наданий дозвіл на вселення у будинок гуртожитку та взимку 2006р. вони туди вселилися. Однак, в серпні 2006р. відповідачі знову самовільно без дозволу вселилися в гуртожиток та зробили окремий вхід в зайняті ними приміщення, про що свідчить акт обстеження (а.с.47). Добровільно звільняти житлове приміщення відмовляються.

У відповідності зі ст.58 ЖК України ордер є єдиною підставою для вселення в житлове приміщення. Ордер видається на підставі рішення виконкому. А згідно зі ст.ст.128,129 ЖК України житлова площа в гуртожитках надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету, на підставі якого видається спеціальний ордер.

Судом же встановлено, що дозвіл на вселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в спірне житлове приміщення не видавався.

Доводи відповідача ОСОБА_1 та документальні докази на підтвердження цих доводів про те, що він мешкає у будинку, який належить йому на праві власності, суд не приймає до уваги, оскільки в ході проведеної перевірки була встановлена невідповідність фактичного будинку з планом технічного паспорту, його твердження спростовуються поясненнями в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Згідно з ч.3 ст.116 ЖК України особи, які самоуправно зайняли жиле приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають правових підстав на проживання в спірному гурожитку та підлягають виселенню, без надання іншого жилого приміщення, оскільки вселилися в нього самовільно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,212-215 ЦПК України суд, –

                                                                              ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виселити із гуртожитку Державного підприємства «Придніпровська залізниця», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя                   підпис      

Копія вірна

Рішення не набрало законної сили.

Голова         Бабушкінського

райсуду м.Дніпропетровська                                                            Л.О.Татарчук