Р І Ш Е Н Н Я                                        справа №2-168/10р.

                                                                  Іменем      України

29 липня 2010 року  Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:  

головуючого судді  -  Решетніка М.О.

при секретарі           -  Медведєвій А.В.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та КЖЕП-1 "Про відшкодування матеріальної і моральної шкоди", -

                                                        В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідачі проживають поверхом вище даного будинку, а саме у квартирі АДРЕСА_2.

13 вересня 2006р. з вини відповідачів, в квартирі котрих стався зрив корпуса вентелю на трубі холодного водопостачання, відбулося залиття його квартири, в результаті чого в квартирі пошкоджені шпалери на стелі по всій площі, пошкоджені шпалери на стінах, дерев’яний дверний пройом та двері в помешканні деформовані, пошкоджено покриття підлоги з лінолеуму, пошкоджені предмети домашнього побуту (килим, килимові доріжки, одежа, настінний годинок, колекція шовкових портретів у бронзових рамках). Відповідно до висновку експертизи від 10 жовтня 2006 року, розмір шкоди складає 9737грн.08коп. з яких відновлювальна вартість ремонтних робіт складає 5492грн.40коп. та фізичне зношення пошкодженого майна у розмірі 3844грн.68коп. Добровільно відшкодовувати заподіяний збиток відповідачі не бажають. Просив стягнути з відповідачів зазначену суму в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 9737грн.08коп., 400грн. за оплату проведення експертизи та 177грн. за оплату судових витрат, а також 5000грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки він вимушений проживати в непридатних приміщеннях, порушився звичний спосіб життя.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважають що за трубами повинні слідкувати працівники КЖЕП-1.

Представник КЖЕП-1 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вини КЖЕП-1 в залитті квартири позивача не має.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день розгляду справи повідомлений належним чином, в поданій до суду заяві просив розглянути справу у його відсутності, в зв’язку з чим справа розглянута в порядку ст.169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 13 вересня 2006р. квартира АДРЕСА_1, що належить позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 квітня 1996р. /а.с.7/, була залита відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, котрі проживають поверхом вище в квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується актом обстеження квартири позивача складеного представниками КЖЕП-1 /зворотня сторона а.с.21/, згідно якого причиною залиття було те, що стався зрив корпуса вентелю на трубі холодного водопостачання, і що не оспорюється в судовому засіданні відповідачами.

Твердження відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні про те, що їх вини в залитті квартири позивача немає, а сталося це з вини КЖЕП-1, нічим не підтверджене і є необґрунтованим.

Так, відповідно до ст..10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та при будинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрав України, незалежно від форм власності на них.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку  і при будинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно до Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій, як і Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на що в своїх запереченнях посилається відповідачка, в обов’язки житлових органів входить серед іншого здійснення контролю за технічним станом, обслуговуванням та ремонтом внутрішньодомових мереж. Разом з тим проведення будь-яких робіт в квартирі, що належить особі на праві власності, можливе лише за згоди цієї особи.

А отже про необхідність проведення ремонтних чи інших робіт відповідач мав би письмово подати заявку житловим органам, які обслуговують їх будинок, чого зроблено не було.

Ніяких заявок до КЖЕП-1 про заміну вентеля від відповідачів не поступало, а як пояснив свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні відповідачі самостійно здійснювали заміну вентеля.

Як зазначає позивач в позові, сума заподіяного збитку, нанесеного в результаті залиття водою квартири складає 9737грн.08коп. з яких відновлювальна вартість ремонтних робіт складає 5492грн.40коп. та фізичне зношення пошкодженого майна у розмірі 3844грн.68коп., однак відповідно до висновку №06212 від 10 жовтня 2006 року вартість матеріальної шкоди внаслідок залиття складає саме 3844грн.68коп. /зворотня сторона а.с.13/, що і підлягає стягненню, а в іншій частині необхідно відмовити.

Необхідно погодитися також, що діями відповідачів позивачу заподіяна і моральна шкода, оскільки в результаті залиття квартири йому створено дискомфорт, на поновлення порушеного права він вимушений витрачати свій час та енергію, від чого змінюється звичний спосіб життя, а тому вказана шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 1600грн., а в іншій частині цієї вимоги необхідно відмовити. При цьому суд виходить із того, що така шкода заподіяна в результаті неумисних дій відповідачів.

У відповідності до ст.88 ЦПК України необхідно також стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача і понесені ним витрати, а саме за проведення експертизи в сумі 400грн. (а.с.12) та судові витрати в сумі 177грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.2-3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,57,60,212-215 ЦПК України, ст.ст.1166,1167 ЦК України, суд –

                                       ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 3844грн.68коп., моральної шкоди – 1600грн., на повернення судових витрат 577грн., а всього - 6021грн.68коп.

В  іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.  

Суддя                   /підпис/

Копія вірна:

Голова Бабушкінського

райсуду м.Дніпропетровська                                                               Л.О. Татарчук