Справа № 2-5336

                                                                                                                                                                           2010 рік

Р І  Ш  Е  Н Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М     У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 року                       Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим  

у складі  судді:     Переверзєвої Г.С.,

при секретарі:     Кононової Ю.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом

                  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В   С   Т   А   Н  О  В  И  В:

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в сумі 386000 гривень, а також судові витрати у вигляді судового збору, витрат на інформаційно – технічне забезпечення справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 травня 2009 року  між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, підтверджений розпискою , згідно якому позивач надав відповідачу позику в сумі 386000 гривень, а той зобов’язався не пізніше 01 жовтня 2010 року повернути йому позичену  суму.  Разом з тим, в передбачений договором позики строк відповідач гроші не повернув, не виконавши тим самим своїх зобов’язань.

 Представник відповідача позов визнав.

             Суд, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає  задоволенню.

Судом встановлено, що 24 травня 2009 року ОСОБА_2 у ОСОБА_1  були одержані в позику гроші в сумі 386000 гривень та відповідач зобов'язався повернути цю суму не пізніше 01 жовтня 2010 року, на підтвердження чого ним була дана письмова розписка (а.с. 6).

    Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики складається у письмовій формі, якщо його сума не менше ніж вдесятеро перевищує встановлений законом розмір  не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Договір позики між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений у письмовій формі і на підтвердження факту передачі грошей позичальником була надана письмова розписка.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність іншій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві борг у строк та в порядку, встановлені договором.  

Як видно з письмових доказів, які є в матеріалах справи,  ОСОБА_2 не виконав умов договору позики від 24 травня 2010 року, і борг в обумовлений договором строк в повному обсязі не повернув, про що свідчить оригінал письмової розписки, якій є у позивача.

Оскільки позов про стягнення боргу підлягає  задоволенню, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню  витрати по оплаті судового збору і витрат на інформаційно – технічне забезпечення справи.

               На підставі викладеного,  керуючись   ст.ст. 60, 208, 209, 212,214,215, 217  ЦПК України, ст.ст.  1046, 1047, 1049  ЦК України,

В  И  Р   І  Ш  И  В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 386000 гривень, судовий збір в сумі 1700 гривень, витрати на інформаційно – технічне забезпечення справи в сумі 120 гривень, а всього – 387820 (триста вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд у порядку та строки згідно ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя: