Справа № 2а-501/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2010 року Староміський районний суд міста Вінниці
в складі:
головуючого судді Нечипорук Л.Ф.,
при секретарі Швець Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інваліду першої групи,
в с т а н о в и в :
18.10.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інваліду першої групи, мотивуючи тим, що він відповідно до законодавства є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом першої групи, пенсіонером по інвалідності і має право на пільги, передбачені Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Згідно даного Закону непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. Відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року розмір пенсії для інвалідів першої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим десяти мінімальних пенсій по віку. Згідно ст. 50 вказаного Закону особам, віднесеним до першої категорії, призначається додаткова щомісячна пенсія інвалідам першої групи – 100 % від мінімальної пенсії за віком. Розмір зазначених пенсій підлягає перерахунку в разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтею 71 цього Закону передбачено, що його дія не може призупинятися іншими законами. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційними норми Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік”, яким внесено зміни до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
18 жовтня 2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити йому перерахунок пенсії з врахуванням зазначених вище обставин, однак отримав відмову.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії неправомірними, такими, що порушують його конституційні права, у зв’язку з чим позивач змушений звернутись до суду з даним позовом, та просить суд визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, інваліду першої групи, починаючи з 27 липня 2010 року у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, а також перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком відповідно до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, та зобов’язати виплатити йому дану пенсію в майбутньому.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився. Його представник за дорученням ОСОБА_1 надала заяву, в якій просить суд розглядати справу у їх відсутність, позов підтримує в повному обсязі.
Представник управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці також в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просить суд розгляду справу у їх відсутність. Просить суд в позові відмовити.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1, виданого 03.11.1993 року та вкладки до нього НОМЕР_2, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії безстроково (а.с.7).
Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_3, ОСОБА_1 призначено пенсію по третій групі інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8).
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 14.10.2008р. ОСОБА_1 встановлено перша група інвалідності безстроково ( а.с.6).
08.10.2010 року ОСОБА_1 на його звернення відповідачем повідомлено про відсутність підстав для задоволення його заяви (а.с.5).
Судом встановлено, що виплата цих пенсій провадиться за бюджетною програмою „Пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1” з бюджету Пенсійного Фонду України на відповідний рік за рахунок коштів державного бюджету, що виділяються згідно із законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Позивачу з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, проводився розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст. 54 Закону; додаткової пенсії, передбаченої цим Законом (для осіб, віднесених до 1,2,3 та 4 категорій) та за Законом України „Про пенсійне забезпечення”. Проте, вказана вище Постанова втратила чинність відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 р. „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, згідно якої у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження розмір пенсії встановлений з обмеженням.
Однак, з таким обмеженням погодитись не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Так, відповідно до ст. 49 вказаного закону пенсії особам, віднесеним до категорій першої, другої, третьої та четвертої, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції до 01.01.2008р.) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами першої групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 вказаного закону (в редакції до 01.01.2008р.) передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів першої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком.
В подальшому, Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст. 50 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено в новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
В той же час частина 3 та 4 статті 54 вказаного вище Закону була замінена відповідними чотирма частинами. Так, згідно з ч. 3 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції після 01.01.2008р.) у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
• - для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І, II,
III групі інвалідності - відповідно 220, 200, 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб,
які втратили працездатність;
• - для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та
осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І, II, III групі інвалідності - відповідно
160,150,140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І, II, III групі інвалідності - відповідно 130, 120, 11О процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Внесені Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” вищевказані зміни до ст. 50, 54 та інших статей Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” стали предметом дослідження Конституційного Суду України.
Так, Конституційний суд України, рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі №1-28/2008, визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III „Прикінцеві положення” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно вищевказаного рішення КСУ положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, станом на 22.05.2008р. (дата ухвалення КСУ рішення) зміни до ст. 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, внесені Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, втратили чинність.
Враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про здійснення перерахунку пенсії та зобов’язання відповідача її виплачувати з 27.07.2010 року, з моменту виникнення порушеного право, про яке він дізнався від відповідача 08.10.2010р. ( а.с5), суд вважає, що відповідно до ст.ст. 50, 54 ч.4 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивачеві належить до нарахування та виплати, починаючи з 27.07.2010 року пенсія в розмірі не нижче десяти мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який набрав чинності 01.01.2004р., мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Однак, своїми діями відповідач обмежує законні права позивача, чим порушує Конституцію України.
Разом з тим, відповідно до ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” до числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 20 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку. Розрахунки і обґрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до цього Закону.
А отже, при розрахунку пенсії позивача, відповідач має керуватися Законом України
”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи”, та розраховувати її розмір на основі державної соціальної гарантії-мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
В даному випадку, Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має вищу юридичну силу порівняно з постановами Кабінету Міністрів України , а тому при визначенні розміру пенсії слід керуватися саме законом.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено належними засобами доказування правомірності свого рішення.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов’язати відповідача виплачувати перераховану пенсію в майбутньому. Однак дана позовна вимога не може бути задоволена судом, оскільки обов'язок відповідача здійснювати нарахування та виплату пенсій згідно чинного законодавства випливає з закону та не потребує прийняття судом відповідного рішення. При цьому суд не наділений повноваженнями на прийняття рішення з приводу майбутніх правовідносин, які не настали. В той же час, у разі порушення відповідачем вимог закону при нарахуванні та виплаті пенсій, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом порушеного права в загальному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними, а також в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 27.07.2010 року по 18.10.2010р. позивачу як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС згідно ст. ст. 49, 50 ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та виплатити суму недоотриманої пенсії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 122, 158, 161, 163 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС згідно ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 27.07.2010 року по 18.10.2010р. та виплатити суму недоотриманої пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з моменту отримання копії даної постанови.
Суддя: